22.06.2018, 06:17
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
20:53 17.05.2016

«М’яка пропаганда» на Інтері: кому вигідні «вибори» в Л/ДНР?

Суть методу «м’якої пропаганди» була сформульована французьким політтехнологом Жаком Сегела: «крихітний шматочок реклами, замаскований під новину, що промайнула в загальному потоці «сухої» інформації, «стріляє» краще, ніж дюжина замовних статей». Методи «м’якої пропаганди» дозволяють великим ЗМІ брати участь у політичній боротьбі, зберігаючи при тому видимість «політичної нейтральності та неупередженості». 

 Одним із методів «м’якої пропаганди» є маскування пропагандистських меседжів на «мікро-рівні». «Мікрочастинки» пропаганди – це, насамперед, цитати кандидатів і їхніх консультантів, тенденційні фактики, біглі мікро-коментарі, «шпильки», спеціально відібрані фрагменти історичного фону». 

В момент, коли відверта, пряма, проросійська пропаганда є в Україні неможливою, а її грубе застосування може серйозно підірвати рейтинги телеканалу (а це головна перевага «Інтеру») – господарі та безпосередні керівники телеканалу змушені вплітати окремі елементи проросійської «м’якої пропаганди» у загалом нібито проукраїнські патріотичні сюжети.  

Типовий приклад – сюжет випуску новин «Подробности» від 10.04.2016 р. «Жители Донбасса вынуждены сами восстанавливать свои дома». Сюжет в цілому витриманий в українській патріотичній стилістиці. Даються синхрони з українськими військовими та українськими активістами з міст Донецької області. Але на другій хвилині раптом є вставка, де діти зі Слов’янська, граючись на стадіоні кричать: «Я – террорист! Я – террорист! Мы все – террористы!». У глядача раптом виникає несвідома асоціація між словами «терорист» та невинними дітьми. Яка, відповідно, впливатиме на подальшу реакцію на використання цього слова. Далі йде показ зруйнованих приватних будинків, та стверджується, що українська держава не виділяє обіцяні гроші на відбудову Донбасу. Потім, після фрагменту із українськими військовими, йде коментар журналіста: «И если на освобожденных территориях думают о том, как отремонтировать дома и дороги, то здесь – возле Авдеевки – мысли только об одном – как остановить стрельбу. Украина на ближайшей встрече президентов в формате "нормандской четверки" поднимет вопрос о введении полицейской миссии ОБСЕ. Вооруженные посты должны гарантировать подготовку к местным выборам на Донбассе». 

 Журналіст фактично підводить глядачів до основного меседжу – лише місцеві вибори на Донбасі можуть зупинити кровопролиття (фактично, «мир через вибори» – це офіційна точка зору Кремля). Завершальні висновки у телесюжеті зазвичай містять головний меседж. І він сформульований аж ніяк не прихильно до української влади на звільнених територіях: «По данным ООН, всего с начала конфликта погибло около шести тысяч украинцев. Неофициальные цифры – на порядок выше. Освобожденная территория – теперь зона экономической беды. А сама операция уже давно вышла за рамки антитеррористической. Конфликт на Донбассе перерастает в "замороженный". И это состояние, похоже, на долгие годы». Таким чином, нібито патріотичний сюжет містить відверто підривні меседжі на «мікро-рівні». 

 Зрештою, найважливіший елемент роботи «Інтеру» – підтримка російської «м’якої влади» (йдеться про популярну зараз серед фахівців із інформаційних воєн концепцію soft power) в Україні. «М’яка влада» – це здатність держави домагатися своїх цілей за рахунок привабливості власної культури, суспільно-політичних цінностей. Як казав досвідчений американський дипломат Джордж Кеннан, один з творців американської soft power в ХХ ст. – «культурні контакти це засіб подолання негативного образу країни». Негативний образ Російської Федерації в Україні остаточно сформувався під час російської агресії. Між тим, «Інтер» у прайм-тайм постійно транслює примітивні серіали про життя пересічних росіян, повсякденне життя російської глибинки і т.п., яке нічим не відрізняється від життя пересічного українця. У глядача формується стереотип – «Вони такі самі, як і ми. Не така вже й страшна та путінська Росія». Поширювані «Інтером» зразки масової культури, передовсім серіали та фільми, ламають психологічний бар’єр перед можливою російською анексією. 

Звісно, з часом наближення до ймовірних «виборів», або загальної активізації проросійських сил ці меседжі звучатимуть усе сильніше, і все менш завуальовано. Якщо зусиллями патріотичної громадськості канал не буде націоналізовано, а «вибори» в Л/ДНР – не зняті із порядку денного держави вже сьогодні. 

Олександр Маслак

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio