16.08.2018, 13:00
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
20:11 25.06.2016

Брекзит: погляд справа

Вихід Великобританії з ЄС (точніше старт цього процесу) є найважливішою подією політичного сьогодення. Навколо цього розгортаються численні суперечки. Спробуємо подивитись на цю подію в оптиці правої ідеї.

Почнемо з суто матеріального…

Якщо Британія проголосує за вихід з ЄС, Союз втратить солідне джерело доходу, так як Королівство вносить загальну суму близько 136 мільйонів фунтів на тиждень і історично платило ще більше, аніж отримувало від свого членства в ЄС. Оскільки у Євросоюзу вже є неоплачені рахунки на суму 19,6 мільярдів фунтів, країні буде дуже важко знайти додаткові кошти від країн на кшталт Франції, Італії або Іспанії, чий борг щодо ВВП вже перевищує 100% позначку. При вищому співвідношенні внесків Німеччина фінансуватиме бюджет ЄС ще більше і може зіткнутися з проблемами при покритті можливостей тих країн, які незабаром не зможуть взяти на себе свою частку фінансування. Наприклад, Греція вже не вносить нічого в бюджет ЄС, тоді як Німеччина покриває велику частину їхніх внесків, але не безпосередньо, а через кредити ЄС Греції. Те ж саме швидше за все відбудеться й коли Іспанія або Італія зіткнуться з проблемами неплатоспроможності.

Отже, удар по матеріальному забезпеченню ЄС Брекзит дійсно наносить, але не варто забувати, що це водночас означає звільнення Великобританії від непотрібних їй витрат. Звісно, не варто вважати, що для неї процес виходу буде абсолютно безболісним. Але тимчасові ускладнення стануть платою за стратегічні успіхи вже в найближчому майбутньому.

Брекзит швидше мінімально вплине на торгівлю і ВВП на початку, і потім, навпаки, відкриє широкі можливості для Великобританії у вигляді нагоди експлуатувати свої торговельні відносини з іншими швидко зростаючими регіонами світу без потреби досягати громіздких торгівельних угод, які будуть влаштовувати інтереси всіх інших 28 членів ЄС.

Отже, з економічної точки зору британці повинні виграти через повернення власної незалежності.

Але не все вимірюється економікою…

Подивимось на соціальний аспект Брекзиту. Він достатньо чітко продемонстрував розкол між верхівкою та народом Великобританії. Безпрецедентні ресурси було кинуто на забезпечення перемоги прихильників ЄС. Переважна більшість впливових ЗМІ публічні інтелектуали, весь політичний мейнстрім, відомі представники масової культури – всі вони агітували за ЄС. Але вирвати перемогу їм не вдалось. Звісно, голоси було поділено майже навпіл, але за настільки скаженої й затратної пропаганди це виглядає як тотальна поразка єврооптимістів.

Фактично народ королівства протиставив себе істеблішменту. Якщо ми подивимось на соціальний склад прихильників ЄС, то побачимо крупний бізнес, мігрантів небританського походження, населення такого космополітичного мегаполісу, як Лондон, переважну частину інтелігенції та, на жаль, переважно молодь. Прихильники незалежності – це переважно дрібний та середній бізнес, мешканці невеликих населених пунктів, трудящі, люди середнього або старшого віку.

Політичний істеблішмент, як би не намагались це приховати, є наймитом крупного капіталу. Крупний капітал, у свою чергу, є транснаціональним і його інтереси та інтереси певної країни можуть співпадати хіба що ситуативно. Цікавим фактом є те, що банківська сфера (простішою мовою лихварі) повністю підтримала ЄС. З іншого боку, дрібний та середній бізнес, зорієнтований на підтримку власної державності, став переважно на бік незалежності.

Цікавіше все виглядає з про-ЄСівською позицією більшості молоді та інтелігенції. Ліволіберальні ЗМІ вже розпочали ниття на тему «старих та неосвічених, які відняли майбутнє у молоді та інтелектуалів». Але варто поглянути на речі об’єктивно. Західна інтелігенція вже декілька десятків років перебуває під потужним впливом лівої пропаганди. Система освіти (в першу чергу гуманітарної) фактично перетворилась на систему ліволіберальної індоктринації. Консервативні інтелектуали, яким вдалося зберегти власну ідентичність, прямо заявляють про факт «інтелектуальної диктатури ліваків». Не варто дивуватись, що вихована на ліволіберальних ідеях інтелігенція переважно підтримала космополітичний ЄС. Самого диплому про вищу освіту не достатньо для самостійного мислення…

Так само і з молодими людьми. Якщо представники старшого покоління британців ще пам’ятають часи, коли масова культура та освіта не були знаряддями руйнації національної пам’яті та ідентичності, то молодь пройшла форматування мозку по повній. На фоні цього справжнім дивом виглядає те, що значна частина молодих британців зберігає національну гордість та підтримує незалежність свої країни.

Специфічно британським, але надзвичайно важливим фактором (можливо вирішальним) стала підтримка Брекзиту з боку основної частини аристократії. Менша частина істеблішменту, яка підтримала народні маси під час цієї боротьби, – це представники «старої еліти». В сучасній Україні термін аристократи викликає в кращому разі асоціації з давньою історією, а в гіршому з сучасними «елітами». В більшості країн ЄС ситуація не набагато краща. Місцевим природніим елітам вдалося уникнути масового фізичного знищення, але свій вплив вони переважно втратили, поступившись «новим багатіям». У Великобританії ситуація абсолютно інша. Представники старих родів все ще зберігають значну частину політичного і економічного впливу. Вони переважно не стали солідаризуватись з основною масою верхівки і виступили в цьому протистоянні на боці народу…

Отже, Брекзит чітко продемонстрував, що саме вкорінені в національній традиції соціальні групи британців виступили за відновлення незалежності королівства.

Не варто очікувати, що Брекзіт є початком британської «революції справа». Але деякі обнадійливі моменти є. По-перше, одним із ключових моментів у протистоянні ЄС стала невдоволеність напливом мігрантів. Таким чином, оновлення королівства передбачатиме принаймні часткове вирішення цієї проблеми. Якщо цього не відбудеться, «поправішання» настроїв громадськості підсилиться. По-друге, повернення незалежності Великобританії позбавить її контролю з боку лівацької євробюрократії. Це значно полегшить ситуацію для прихильників традиційних цінностей та збереження національної ідентичності. Третє, це підсилення впливу природніх еліт і послаблення позицій космополітичного олігархату. Британська аристократія перебувала в «стратегічній обороні» вже декілька поколінь, зберігаючи вплив, але знаходячись на других ролях. Можливо, Брекзит стане для неї початком контрнаступу. Четвертим пунктом варто вважати перспективу зростання впливу британської монархії. В умовах повернення незалежності підсилиться символічне значення королівської родини як уособлення традиційної державності. Не варто забувати, що саме британська монархія є однією з небагатьох, що зберігає реальний політичний (а не символічний та моральний) вплив у Європі. Перспектива перебування в ЄС і звуження ролі національних політичних інститутів не передбачала для Корони нічого позитивного. Але незалежність багато змінить…

Едуард Юрченко

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio