21.08.2018, 01:09
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
20:00 21.12.2016

Чергова гібридна операція Москви під виглядом "польського Майдану"


Мейнстрімні українські ЗМІ останнім часом опанувала епідемія згадок про якийсь «польський Майдан . Довірливий український глядач сприймає ці уривчасті відомості за істину в останній інстанції. Між тим, правда далека від картинки з ліберальної преси.

Справді, український Майдан 2013-14 року був спричинений двома важливими факторами. Першим з них була повна втрата довіри до режиму Януковича з боку українського суспільства. Другим фактором була здача Януковичем і Азаровим національних інтересів Москві. Тепер подивімося на сучасну Польщу. Рейтинг довіри до діючого прем’єра Беати Шидло становив на початку грудня 45%. Рейтинг довіри до президента Анджея Дуди становив 53%. Рейтинг правлячої партії ПіС становив 35%. Що більше ніж сукупний рейтинг двох головних опозиційних партій разом взятих - «Громадянської платформи» (18%) та партії «Nowoczwsna» ( 9%).Українському президенту, уряду і парламенту, з їх рейтингом довіри в межах статистичної похибки, є чому заздрити. Такий відрив зумовлений вдалими кроками уряду – скасуванням впровадженого минулим урядом підвищення пенсійного віку, впровадження програми матеріальної допомоги для дітей «500+», зниженням податків тощо. Крім того, польський уряд послідовно відстоює національні інтереси як від посягань Москви, так іБрюселю.

Однак сталий успіх нинішньої соціально-економічної політики уряду залишається під питанням. Що, значною мірою, дає надії опозиції на реванш. Крім того, йдеться і бажанняпоступово знизити рейтинги довіри до правлячої партії. Саме у цьому ракурсі слід розглядати чергову хвилю новин про «польський Майдан .

Формальним приводом для нинішнього загострення політичної ситуації в Польщі стали запропоновані маршалком СеймуКухчинським обмеження діяльності журналістів у стінах парламенту. До цього часу журналістські перепустки в приміщення парламенту видавалися масово, діяльність парламентських журналістів нічим не регламентувалася, роль «прес-центру» відігравали кілька крісел та столів у холі парламенту. Натомість керівництво парламенту запропонувало ввести інститут постійних парламентських кореспондентів – по два від кожної редакції, що отримували б повний доступ до будинку парламенту на час його каденції. Всі ж інші журналісти мали б перебувати в Медіа-Центрі з окремими місцями для праці та конференц-залом. Подібний регламент роботи ЗМІ є доволі вільним, порівняно з іншими європейськими парламентами. Самізміни ще не були запроваджені, алише запропоновані для обговорення. Однак, опозиціярозцінила ці пропозиції як «наступ на свободу преси». Була розгорнута відповідна масована інформаційна кампанія в опозиційних ЗМІ

Пік протистояння настав в результаті інциденту, що стався увечері 16 грудня, коли депутат від «Громадянської платформи» МіхалЩерба вивісив на трибуні Сейму табличку «Вільні медіа». Через непорозуміння спікер Кухчинськийпозбавив Щербу права брати участь у парламентських засіданнях. У відповідь депутати ліберальнихопозиційних фракцій «Громадянської платформи» та «Nowoczesnej» заблокували парламентську трибуну та місце спікера. Оскільки парламент мав терміново схвалити бюджет (інакше постало б питання про відставку уряду), спікер переніс засідання у іншу, так звану «колону»залу будинку Сейму. На засіданні були присутні 240 депутатів від ПіС, групи солідаристів «Свобода і солідарність» та частини депутатів від право-популістського руху «Кукіз15» (офіційно керівництво «Кукіз 15» зайняло нейтральну позицію в конфлікті між ПіС і ліберальною опозицією – воно засудило обмеження на діяльність преси в парламенті, але також засудило і деструктивну діяльність лібералів). В результаті, депутати проголосували руками за Держбюджет та за закон про скасування пенсій колишнім працівникам комуністичної Служби безпеки. Опозиція назвала це голосування «порушенням конституції» та «переворотом». Опозиційна телекомпанія TVNзакликала людей виходити на вулиці.

На заклик опозиції вийти на вулиці ввечері 16 грудня в Варашвівідгукнулися всього 2 тис. осіб (це максимально можлива цифра, озвучена мером Варшави ХанноюГорникевич-Вальтц, яка є представницею «Громадянської платформи», стосовно корумпованого оточення якої нова влада порушила кілька кримінальних справ). Що, порівняно з минулими акціями опозиції, не так вже й багато. Анонсовані акції в інших містах зібрали від кількох (!) до кількох десятків осіб. Втім, така низька чисельність компенсувалася агресивністю як протетсувальників, так і опозиційних ЗМІ ). Основними учасниками акції, крім представників парламентських ліберальних партій «Громадянська платформа» та «Nowoczesna», були також прихильники позапарламентськоїнеокомуністичної партії «Разом», активісти «позапартійного»ультраліберального «Комітету оборони демократії» (більш відомого під абревіатурою КОД), групи «антифа» та ЛГБТ Особливу агресію виявляли представники груп «антіфа». Опозиціонери заблокували входи до Сейму. Даний акт подавався у репортажах опозиційних ЗМІ та блогсфері ледь як не початок «польського Майдану».

Однак вночі мітингарі були відтіснені поліцією від входів до будинку Сейму. Витиснення демонстрантів відбулося без застосування спецзасобів (ані гумові кийки, анісльозогінний газ поліція не застосовувала). Так само не вдалими виявилися і провокації з боку представників «антифа», які кидалися під колеса машин керівництва Уряду і Сейму. Поліція, скрутивши їм руки, просто відводила їх у бік. І відпускала після з’ясування особи. В такій ситуації опозиція пішла на відверті грубі фальсифікації «злочинів фашистської влади». Зокрема, опозиційні ЗМІ почали поширюватифейк про застосування поліцієюсльозогінного газу (за який видавали єдину кинуту «антіфа» димовуху). Також телекамери зафіксували як один із «антіфа» (чоловік відомої представниці лівацького середовища «Політична критика») спокійно ліг на землю позаду шеренги поліцейських і вдавав себе за «жорстоко побитого». Після чого урізані кадри з «жертвою режиму» моментально поширили опозиційні ЗМІ Втім, доволі швидко всоцмережах з’явилося повне відео із симулянтом. Що спричинило великий скандал. Втім, це викриття фейку ніяк не вплинуло на загальну агресивну поставу опозиції.

Після витіснення опозиційнихмітингарів від входів до Сейму, в акції «блокади» залишилося брати участь до кількох десятків осіб. Подальші мітинги і демонстрації опозиції в суботу, неділю і у вівторок, так само не зібрали надто великої маси учасників. В них, як і в альтернативних акціях прихильників уряду і ПіС взяла участь майже однакова кількість осіб – за максимально можливими підрахунками, приблизно до десяти тисяч. В цілому, масовість була значно меншою за події т.зв. «чорного протесту» - опозиційних акцій проти законопроекту про повну заборону абортів, запропонованого частиною прихильників ПіС. Керівник прихильного до ПіС об’єднання профспілок «Солідарність» анонсував проведення масових акцій на підтримку уряду. За його словами, «ми ту опозицію шапками закидаємо», натякнувши на велику чисельну перевагу прихильників уряду.

Тим не менш, не зважаючи на кількісну обмеженість учасників протестів, рівень напруги у польських ЗМІ та соцмережах надзвичайно високий. В ЗМІ неодноразово зверталася увага на добре підготовлений характер дій опозиції (вони збіглися із візитом голови Європейської Ради Дональда Тускадо Вроцлава – фактично Тусквиконує роль неформального координатора ліберальної опозиції у Польщі). Представники опозиції в пресі та соцмережах роблять радикальні заяви про те, що «невдовзі цього уряду не буде», про «останній шанс для польської демократії», «швидкий трибунал дляПіС» і т.п. Багато в чому ці заяви можна списати на загальновідому підвищену емоційність представників польського політикуму. Однак, разом із тим, треба враховувати відповідні сигнали підтримки опозиції як з боку Брюсселю, так і з боку Москви. Адже більшість інформагенцій контрольованих Москвою (зокрема ті, які діють в Україні) блокують об’єктивну інформацію про нинішні події у Польщі (все зводиться до викривленої картинки про «масові протести проти обмеження роботи ЗМІ у Сеймі»).

В цілому, не варто перебільшувати масштаби нинішніх виступів опозиції.Імітація «Майдану» у Варшаві мало чим нагадує те, що відбувалося в 2014 році у Києві. Разом із тим,агресивна налаштованість ліво-ліберальної опозиції є ознакоюзбереження можливості значно більшого загострення ситуації. Попри те, що прихильники опозиції зараз перебувають у відносній меншості, можливі економічні невдачі уряду можуть спричинити зміну прихильності «електорального болота». Також треба врахувати, що значна частина населення великих міст (особливо Варшави) із числа представників вищого та середнього класу налаштована до ПіС різко негативно. Все це створює живильний ґрунт для переходу «холодної громадянської війни» у гарячу фазу (принаймні у формі масових безладів і суточок). Чим не може не користуватися Москва у своєму розв’язуванні чергового сценарію «гібридної війни». Цього разу проти Польщі.

Захар Бойко

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio