17.10.2018, 02:34
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
16:08 10.11.2016

Доба Трампа

Перемога Дональда Трампа має подвійний вимір для України: по-перше, як відображення змін в світовій політиці, по-друге, як потенційна причина змін в політиці України та україно-американських стосунках.

З точки зору світової політики можна сміливо вважати перемогу Трампа завершенням доби «політкоректності». Цілком можливо, що це перший симптом крутого повороту вправо загалом.

Ліволіберали настільки довго ґвалтували людську свідомість своїми хворобливими ідеями, що самі повірили в те, що більшість людей тепер поклоняється різноманітним «меншинам» і готова пожертвувати собою та своїми близькими заради «прогресивних загальнолюдських цінностей».

Але правда полягає в тому, що більшість людей лише тимчасово терпіла цей маразм. Коли почались реальні проблеми на кшталт масованої чужинської міграції та тероризму, терпець урвався. І якщо прихід до влади націонал-консерваторів в таких країнах, як Польща та Угорщина підйом націоналістичних партій в Європі Західній і відчутне поправіння медіапростору (незважаючи на його переважний контроль лівими силами) були лише дзвониками, то впевнена перемога на виборах у найпотужнішій державі світу кандидата, який фактично побудував компанію на агресивному відкиданні «політкоректності», - це справжнісінький стук молотка об труну ліволіберальних мрій.

Ліві та їхні численні друзі на кшталт знахабнілих мігрантів, соціальних паразитів та різноманітних збоченців несподівано опинилися в ролі дворового бешкетника, який вважав, що його всі бояться, а насправді його не били через жалість до юного віку та загальної недорозвиненості. Не били, доки він не перетворився в реальну проблему…

Всю абсурдність лівацької «міфології» ілюструє ситуація навколо стосунків Трампа з жіноцтвом. Коли були обнародувані не дуже коректні вислови Трампа на тему жінок у його приватній (!) розмові, з цього роздули справжню істерику. Потім весь так званий «істеблішмент» впевнено заявив, що «жінки тепер за нього не проголосують ніколи!». Але ж американки масово підтримали його кандидатуру на виборах. Чому?

Тому що реальні жінки, на відміну від «жінок», породжених хворобливою свідомістю ідеологів фемінізму, мають абсолютно інші проблеми та інтереси. Наприклад, вони чудово бачать те, що загроза зґвалтування прямо пропорційна кількості «гостей» з країн «Третього світу». Тих самих «гостей», популяцію яких в США «захисниця жінок» Клінтон обіцяла збільшити, а «жінконенависник» Трамп обіцяв зупинити.

Не кажучи вже про те, що «сферичних жінок у вакуумі» в природі загалом не існує. Всі вони так чи інакше пов’язані зі своїми коханими, синами, братами та батьками. І голосували вони, відштовхуючись від інтересів своїх родин, а не під впливом сумнівної відірваної від життя пропаганди…

Таким чином, ми можемо бачити, що всупереч балачкам наших недолугих «євроватників», реальний Захід зовсім не вважає ліво-ліберальну ідеологію істиною в останній інстанції. Нерозуміння цього може для нас закінчитись достатньо неприємно.

І відштовхуючись від цього, варто перейти до другого, але важливішого для нас питання: що може принести президентство Трампа Україні.

Для початку треба одразу сказати, що, по-перше, точно передбачити це поки неможливо, а по-друге, США в будь-якому разі за нас не вирішать наших проблем. Від двох цих аксіом і будемо відштовхуватися.

Дональд Трамп належить до так званих «правих популістів». Якщо позбавити це слово негативного забарвлення, наданого йому ліберальними ЗМІ то йдеться про політика який орієнтується на популярні серед правого електорату ідеї. У випадку США ситуація носить достатньо специфічний характер через те, що консервативні виборці там розколоті на «ізоляціоністів» (які проти втручання своєї країни в справи, що її не стосуються) та «яструбів» (які виступають за агресивний захист національних інтересів по всьому світу).
На перший погляд, догодити і першим, і другим неможливо. Але в тому й справа, що консервативні «ізоляціоністи» і «яструби» єдині в тому, що пріоритетом є їхній національний інтерес.

Ліберали ж ставлять понад усе «загальнолюдські цінності», але прагнуть уникати військових рішень. На практиці це проявляється в поблажливому ставленні до вбивства американських дипломатів ісламістами в Бенгазі в поєднанні з агресивною підтримкою проведення в Україні гей-парадів.

Трамп спробує лавіювати між двома групами консервативного електорату, залишаючи пріоритетом інтереси США
Подивимося на можливі варіанти з точки зору зовнішньої політики України.
В гіршому для України варіанті він буде схилятись до політики «ізоляціонізму». Але він не зможе погіршати ситуацію, яку створила адміністрація Обами. Навіть якщо Трамп припинить будь-яку підтримку України він водночас припинить спроби тиску на нас з метою встановлення «миру за будь-яку ціну». Можливо, для нашого задуреного надіями на Захід який нас врятує» суспільства це стане непоганим уроком дорослого життя. Крім того, така позиція пошириться не тільки на нас. Позбавлені надій на мілітарну підтримку США (ЄС на роль захисника навіть не претендує) країни Східної Європи розпочнуть в такій ситуації розбудову антимосковського блоку швидкими темпами, що буде вигідним для України.

Але варіант Трамп-«яструб» є, як мінімум, не менш вірогідним. Він неодноразово звинувачував Обаму і його прихильників у зовнішньополітичній слабкості. Його команда насичена «яструбами» (починаючи з віце-президента). Нарешті, існують об’єктивні протиріччя між США та РФ Ми живемо в глобалізованому світі, і «ізоляціонізм» не найкраща стратегія для такої країни, як США Трамп це чудово розуміє.

Другий варіант стане справжнісіньким нічним жахом для РФ Такий президент, як Трамп, не буде обмежувати себе в методах при захисті національних інтересів.

Варто звернути увагу і на «Трамп-фактор» у внутрішній політиці України.
Його перемога стала моральною катастрофою для нашого ліберального істеблішменту, який намагався перекласти відповідальність за країну на «західних партнерів». Крім того, якщо Трамп обере шлях «яструба», він навряд захоче мати справу з нинішнім прогнилим режимом, який до того ж напряму позиціонував себе як ворожий до нього.

Крім того, про підтримку з боку США різноманітних антиукраїнських ініціатив на кшталт розвалу української традиційної родини вітчизняним лівакам-грантожерам доведеться забути. «Ізоляціоністам» до цього справи не буде, а «яструби» більш схильні до підтримки дружніх до США сил з твердою рукою і твердими консервативними принципами.

Отже, спираємось на власні сили і чекаємо. У світі розпочалася нова доба, а нова доба – це завжди нові можливості.

Едуард Юрченко

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio