20.10.2018, 11:05
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
21:02 22.10.2016

Фільм «Волинь»: погляд з України

Як тільки у Польщі заявили про підготовку до зйомок фільму Волинь , в Україні це викликало різкі антипольські настрої, теорії про «руку Кремля» та страшний «антиукраїнський посил» фільму.Ситуацію також підігріло прийняття постанови про день мучеництва кресов’яків. Проте щоб утриматись від суб’єктивних суджень та оцінок, нами було вирішено переглянути цей фільм особисто.

Все розпочинається з традиційної як для українців, так і для поляків сільської ідилії вечорів на хуторі, святкування Івана Купала, горілки та вареників. Всюди лунають українські і польські народні пісні, що, у зв’язку з інтернаціональним акторським складом, дуже гарно передавало історичну атмосферу. Сюжет розпочинається сватанням українця Василя Гука до польки Хелени Гловацької, яке закінчується весіллям, впродовж фільму також показують українців, які нарікають на соціальний і релігійний гніт, закриття українських шкіл та панщину, комічно випиваючи на весіллі за здоров’я Гітлера. Під час святкування сестра нареченої Зося Гловацька зустрічається з українцем Петром, у якого вона давно закохана, на березі річки вони займаються коханням.

Саме тут виростає класична тема нерозділеного кохання, оскільки батьки Зосі прийняли рішення видати її заміж за набагато старшого від неї солтиса Мачєя Скибу. Ідилія переривається початком війни,Мачєй Скиба на фронті, але під натиском німців і радянської армії польські війська відступають. Мачєй повертається в рідне село, де вже дислокується червона армія Саме в цей момент розпочинається українсько-польська конфронтація: підігріті розповідями червоних про польських панів-експлуататорів, українці стають союзниками радянської влади. Новопризначений червоними, український солтис вигукує антипольські та комуністичні гасла, на сільській раді висить український прапор.

В цей момент з сільради виходитьНКВДист, кидає прапор України у болото і каже:«У нас сейчастолько один государственныйцвет – красный». Згодом терор червоних тільки посилюється, Мачєя Скибу і вагітну від Петра Зосю Гловацьку зі старими батьками закидують у товарні вагони і вивозять до Сибіру, як куркулів. В товарному вагоні поляки кажуть, що депортації є помстою червоних за 1920 рік.

В цей час Петро краде в єврея Іззі ящик горілки, яким підкуповує НКВДиста, щоб він випустив Зосю. Щасливі вони прибігають до дому Петра, але єврей Іззя звинуватив НКВДиста у крадіжці, через що той вбиває Петра просто на порозі рідної хати.

На зміну більшовикам приходять німці, які починають підігрівати ті ж самі настрої, що й більшовики.

Далі фільм переходить вже в традиційну площину, в селах починають масово вбивати поляків, палити хати, та рубати людей сокирами і ножами. Сцени різко вдаряють в емоції, у кадрах постійно фігурують українські повстанці, які, вбиваючи поляків, кричать «Слава Україні!», що за суб’єктивними переконаннями самих поляків звучить, як «Хайль Гітлер».

Регулярно читається декалог особливий акцент робиться на точці «Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи». В деталях показується відрубування голів сокирами й удари ножами, бандерівці вбивають навіть вагітних жінок і дітей. В одній із кульмінаційних сцен бандерівці ловлять дитину, обв’язують її снопами сіна і підпалюють, штовхаючи між собою.

Окрім всього описаного, є сцена, де один із повстанців вербує в УПА підлітка, а паралельно йдуть діалоги поляків, що за відмову служити Бандері - «куля в лоба», що було першим з елементів пропаганди. Далі зображується сцена, як греко-католицький священик, зовнішньо схожий на АндреяШептицького, закликає до вбивства поляків, наголошуючи, що «українська земля має бути чиста, як склянка води», після чого під вигуки «Слава Україні-Смерть Ляхам» освячує ножі й сокири, благословляючи паству на вбивства.

За твердженням польського історика і дослідника Волині Гжегожа Мотики,немає жодних документів і свідчень, які б підтверджували, що подібні обряди мали місце, та й українсько-польське походження Шептицького лише підсилює сумніви.

Також важко до кінця адекватно оцінити сцену, де рідний брат ВасиляГука закликає його зарубати дружину-ляшку, аби бандерівці не чіпали його і дітей.

Окрім цих моментів, фільм є досить об’єктивним , в кінці режисер показує злочин польської сторони у сцені, де бійці Армії Крайової жорстоко розправляються з Василем Гуком і Хеленою Гловацькою, у відповідь на вбивства бандерівців.

Головною проблемою фільму є відсутність зображення передумов і мотивів конфлікту. Прекрасна ідилія села, де поляки говорять українською, а українці польською, створюють сім’ї, співають пісні і веселяться, раптом обривається кривавим пеклом і масовими вбивствами поляків. Так чи інакше сюжетних теревень українців за чаркою горілки про те, що «десь там в селі закрили українську школу» і «поляку дістався кращий наділ землі» - об’єктивно недостатньо, щоб адекватно оцінити, що ж усе-таки спровокувало братовбивчу війну.

Безперечно правильним ідейним посилом була сцена, де, попри вихваляння українцями червоних,НКВДист кидає прапор України в болото, чим режисер хотів показати, що незважаючи на те, який прийшов окупант, йому було вигідно нацькувати українців і поляків один на одного. Простежується чіткий дуалізм трагедії: Мачєя Скибу червоні вивозять на Сибір, а Петра вони вбивають просто на порозі своєї хати.

Також позитивним моментом було те, що в фільмі не випливало імені Романа Шухевича, а Степан Бандера згадується перш за все, як лідер ОУН, а не безпосередній виконавець вбивств, що руйнує популярний у Польщі міф про безпосередню участь Бандери і Шухевича у вбивствах поляків.

Під час діалогів у товарному вагоні також згадується Варшавська битва 1920 року, під час якої українсько-польські союзні війська Петлюри і Пілсудського розгромили більшовиків, що відсилає обізнаного глядача до історичного братерства зброї обох націй.

Що би не було зображено у фільмі, і що не намагався би сказати його режисер Войцех Смажовський, нове покоління українців і поляків повинно зробити з українсько-польських відносин правильні висновки і докласти максимальних зусиль, щоб у спільній історії обох народів більше ніколи не доходило кривавих конфліктів та братовбивчих війн.

Світ змінився, змінилися й ми, та не змінився одвічний ворог, який тоді провокував ненависть, нетерпимість, та криваві вбивства як українців так і поляків, а сьогодні знову нещадно вбиває українців на їхніх східних кордонах.

Сьогодні в жодному випадку не можемо дозволити, щоб трагічні події минувшини дали початок новому українсько-польському конфлікту і вчергове призвели до переможного параду ворогів по трупах наших народів.Сьогодні мусимо дивитись у спільне майбутнє і нарешті повернутись до старого, але як ніколи актуального гасла «За Нашу і Вашу Свободу!».

Владислав Ковальчук

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio