22.10.2018, 18:43
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
21:05 07.01.2018

Повстанське Різдво

В умовах безперервних боїв з окупантами бійці УПА знаходили можливість зберегти священні традиції…

Десятки років тому до Віфлеємської зорі, яка сповіщала про народження Спасителя, здіймали погляди з надією на краще майбутнє України десятки тисяч повстанців УПА
І кров заграла боєм молода –
– Христос родився! – в борах загриміло.
– До сіл з мечем летіла коляда –
– І Правді гімн співала зброя сміла.
Ось так повстанський Святвечір згадував боєць, ідеолог, публіцист, пропагандист, редактор повстанських газет УПА Михайло Дяченко, більш відомий під псевдо Марко Боєслав.
«Повстанці не зраджували народних традицій і завжди намагалися їх дотримуватися. Попри практично постійні військові сутички у Карпатах, Провід ОУН прагнув, аби вояки УПА могли відчути радість релігійних свят. Ні, нікого не відпускали у «звільнення», але за святковим столом упівці таки сиділи.
Напередодні Різдва повстанці домовлялися із ґаздами обійсть, щоб ті приготували кутю і прий­няли до себе на вечерю декількох вояків. Поки одні вечеряли, інші стояли в охороні навколо хат. Потім мінялися – так кожен мав змогу заколядувати «Бог Предвічний народився…». Саме ця колядка була найулюбленішою у повстанців.

Вечеря для Проводу
Стефанія Костюк (псевдо «Марта»), зв’язкова-розвідниця УПА добре пам’ятає один із Святвечорів під час війни: «Я отримала завдання від друга Роберта (псевдо Ярослава Мельника) зготувати вечерю в гуцульському селі. Навколо були енкаведисти, а у Космачі був такий собі «острівок підпілля».
За її словами, Святвечір у Космачі мали відзначати кілька сотень упівців і Провід ОУН Вечерю для партизанів готували тамтешні мешканці у своїх домівках. А от для того, щоб приготувати вечерю для керівництва, був спеціальний кухар: «Він навчався десь за кордоном, тож не знав, які страви треба готувати. Казав, щоб ми робили салат «Вінегрет», а ми з сільськими дівчатами сміялися з нього», – розповідає пані Стефанія.
Розповідає, що в куті кімнати стояв великий дідух і ялинка. Дерево тамтешні дівчата прикрасили витинанками з паперу, горіхами й печивом. А на столі, під скатертиною, лежала розстелена вівсяна солома.

Гостей також було чимало: окрім Роберта з дружиною, із своєю дамою прийшов також крайовий референт Служби безпеки Карпатського краю Митар (Володимир Лівий). Усі решта були поодинці, проте весь вечір компанія розповідала життєві історії, згадувала рідних та колядувала.
«Ми приготували 12 страв, посідали за стіл і чуємо – селом розлилися колядки. То був неймовірно гарний Святвечір, ми просиділи усю ніч і вже раненько пішли до церкви», – каже Стефанія Костюк.

Коляда поміж гір
Вечеряв у сільських хатах напередодні народження Христа і полковник УПА Мирослав Симчич (псевдо Кривоніс) із Коломиї. Він пригадує, що Святвечір у 1945 році разом з куренем відзначали у Білоберізці (Верховинський район). Село розліглось уздовж невисокого берега річки Черемош, хати розкидані по довколишніх горбах.

«Саме в одній із таких віддалених хат ми й зібралися для святкування, – розповідає Мирослав Симчич. – Поки командири та стрільці вечеряли, озброєні стійкові пильно охороняли село. Вони часто змінювалися, тому всі стрільці мали змогу посмакувати святвечірніми стравами і насолодитись, бодай коротко, домашнім затишком… Селяни приймали нас чим хто міг, ділилися останнім… Зійшлося багато людей, ми там гарно відсвяткували, а відтак ще розійшлися по околицях Білоберізки й колядували групами. У такий спосіб Різдвяні свята 45-го ми провели за святковими столами і з колядою. Цілу ніч по горах лунали повстанські колядки».
Майор УПА Степан Стебельський у своїх спогадах детально описав святкування Різдва у повстанській криївці. Перед Святою вечерею командир виходив із бункера і готував сіно та дідуха, якого упівці заздалегідь приносили з села.

«Входячи до бункеру, я привітав усіх вісткою: «Христос Раждається!», а всі відповіли: «Славіте Його»! Лиця стрільців не були сумні, але сльози текли по них. Вони були поважні, святочні і грізні. Стаємо в лаву, відмовляємо молитви, співаємо коляду «Бог Предвічний». Після коляди моїм обов’язком було сказати декілька слів», – пригадував Стебельський і перелічував 12 святкових страв: «борщ з ушками, кутя, вареники з капустою, каша з грушками, гриби, капуста, вареники з картоплею, голубці, квасоля з сливками, колочений горох, пампушки і суш».

При вечері повстанці колядували, час від часу розбавляючи співи історіями з життя. А якщо у бункері був музика – то усі його із захоп­ленням слухали та підспівували.

Христос Рождається!

У середині 1940-х повстанці поширювали віддруковані на машинці листівки з привітаннями. У тих посланнях вони називали Сталіна Іродом та бажали українському народу вистояти під навалою окупації.

«А коли замиготить сяєво різдвяної свічі, на столі появиться кутя і сядуть до святої Вечері, то при родинному столі забракне Тих, хто склали свої буйні голови на полі слави в боротьбі з жорстоким окупантом. І в цей Свят-Вечір не один батько не дочислить при столі свойого сина, не одна мати відійде від стола, закриваючи очі…», – читаємо в одному з привітань.

Проте листівки були не лише друковані, а й мальовані вручну. Історик Руслан Забілий відзначає, що в умовах визвольної боротьби Різдвяні вітання були тим засобом, що «у бойові будні повстанців вносили незбагненну Різдвяну містерію».

На тих листівках зображувались не лише традиційні елементи свята, а й національно-визвольні символи: повстанці, які прийшли колядувати у село; символічна Свята вечеря у військовому наметі; сяяння звізди – не радянської п’ятикутної, а справжньої, Вифлеємської.

Повстанські колядки вже мало хто пам’ятає. Проте на Городенківщині й досі на мотив «Нова радість стала» колядують по-повстанськи: «Уставай вже, брате!»

Микола ГУРАК

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio