17.10.2018, 03:07
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
02:39 15.07.2016

Результати саміту НАТО у Варшаві 8-9 липня

Основними документами за результатами саміту стали Варшавська декларація НАТО щодо євроатлантичної єдності, Комюніке саміту та, якщо йдеться про результати для України – Рішення комісії Україна НАТО Щодо першого документу, то ключовим для долі України у ньому є п. 6, в якому говориться: «Ми, як і раніше, готові до конструктивного діалогу з Росією, щоб чітко роз'яснити наші позиції і, в першу чергу, щоб мінімізувати ризики військових інцидентів, у тому числі за рахунок відповідних заходів транспарентності. Ми й надалі прагнемо до конструктивних відносин з Росією – коли дії Росії зроблять це можливим». Таким чином, визначається, що НАТО намагатиметься знайти modus vivendi з РФ, у нинішньому її вигляді, обмеживши, з одного боку, експансіоністські устремління Кремля, з іншого боку – продовжувати політику діалогу із путінським режимом.

Певні «бонуси» така політика принесе країнами Центрально-Східної Європи (насамперед країнам Балтії та Польщі – які наразі побоюються початку активної російської інтервенції з метою забезпечення сухопутного «коридору» з території Білорусі до Калінінградської області). На їхній території буде розміщено 4 батальйони сил НАТО приблизно по 1 тис. особового складу в кожному. На території Литви, ключової країни, розташованої на шляху «коридору» до Калінінградської обл., буде розташовано батальйон Бундесверу. На території Латвії будуть розташовані канадські військовослужбовці. На території Естонії – британські.

На території Польщі будуть розташовані американські військовослужбовці (за неофіційною інформацією – на терені Сувалкського регіону). Аналітики в Польщі та ФРН відзначають радше символічний, «психологічний» характер цього контингенту. Адже він за чисельністю особового складу не йде в жодне порівняння з угрупованнями Західного військового округу та Балтійського флоту РФ. А отже, головною метою дислокації сил НАТО поблизу кордону з РФ та РБ є «психологічне» упередження прямої конвенційної інтервенції збройних сил РФ, оскільки у разі її початку збройні підрозділи навіть такої «м’яко проросійської» країни, як ФРН, увійдуть у безпосереднє бойове зіткнення з російськими військами. А отже, не зможуть зайняти нейтральну позицію стосовно російської агресії.

Хоча, як відзначив у своєму телеінтерв’ю міністр оборони Польщі Антоні Мачєревіч, загалом угрупування НАТО на території Польщі та країн Балтії буде більшим і налічуватиме до 15 тис. особового складу. Так само він зазначив про важливу роль НАТО та США у майбутній розбудові польської системи ПРО та сил територіальної оборони.

Разом із тим, Україна за результатами саміту опиняється у «сірій зоні» між НАТО та РФ. Заява комісії НАТО Україна носить в основному декларативний характер. У ній засуджується російська окупація Криму та те, що Росія продовжує роздмухувати нестабільність на сході України, що вже призвело до втрати майже 10 000 життів на Донбасі і позбавило Україну значної частини свого індустріального потенціалу».

Практичні кроки зі сприяння Україні обмежуються лише Комплексним пакетом допомоги, метою якого є «зібрати воєдино та розширити допомогу НАТО Україні, щоби держава збільшила свою здатність протидіяти агресії, гарантувати свою безпеку і проводити необхідні реформи, в тому числі в сфері безпеки і оборони». КПД містить більше 40 напрямків, в яких НАТО буде підтримувати проведення реформ. У майбутньому обіцяється розглянути можливість приєднання України до Програми розширення можливостей в рамках ініціативи Partnership Interoperability Initiative (учасниками цієї ініціативи є такі «буферні» країни, як Фінляндія Грузія, Швеція Йорданія та навіть далека від Європи Австралія). Можливість доручення України до НАТО як повноцінного учасника – навіть не розглядається. Очевидно, що «підтримка проведення реформ» аж ніяк не означає реальної протидії російській агресії та окупації на Сході та Півдні України.

В якості висновку варто зазначити, що у наявній ситуації Україна має зосередитися на зовнішньополітичній стратегії та ухваленні системи двосторонніх військових союзів. Насамперед із країнами регіону Центральної та Східної Європи. Слабким прообразом такого співробітництва є протокол про військово-технічну співпрацю між міністрами оборони України та Польщі 9 липня 2016 р.

Отже, основним напрямком української зовнішньополітичної стратегії в найближчий період має стати побудова системи двосторонніх оборонних договорів, як прообразу майбутнього Інтермаріуму.

Олександр Маслак

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio