18.10.2018, 07:23
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
01:14 21.07.2017

Сировинна економіка України та теорія економічної складності

Навіть за умов тривалої політико-економічної кризи та окупованих територій, за останні півтора роки економіка України демонструє певний позитивний приріст ВВП, що обнадіює оптимістичними прогнозами.

Якщо розглянути динаміку експорту за 2016 рік, за цей час Україна встигла переорієнтуватись на дещо іншу географічну структуру країн-споживачів власної продукції порівняно з 2013 роком. Значно збільшилася доля експорту в країни Євросоюзу та Азії за рахунок скорочення секторів країн СНД та Росії, з останньою трохи більш як наполовину.

Десяток топових експортних товарів склали соняшникова олія, пшениця, кукурудза, залізні руди, плоский прокат, прутки з нелегованої сталі, кабелі, ячмінь та соя, тобто продукти агропромислового та металургійного комплексу, причому більшість з них у вигляді первинного ресурсу.

Власне, з макроструктура українського експорту залишається приблизно однаковою за всі 20 років – окрім металургії, сільськогосподарських продуктів та продуктів харчування (цукор), ще мінеральні добрива та хімічна промисловість Неважко дійти висновку, що українська економіка була і залишається за типом переважно аграрно-сировинною.


Але перш ніж критично осмислювати дану ситуацію, розгляньмо особливості сировинної економіки та її наслідки.

Сировина та природні ресурси, в тому числі й територіальні, корисні копалини, низькотехнологічні напівфабрикати (розробка та видобуток яких вже здійснені попередніми поколіннями у випадку пострадянських країн) є стрімким засобом збагачення, оскільки не потребує великих вкладень, стратегічного багаторічного розвитку бізнесу і дає гарантований дохід. Як логічний наслідок, на фоні швидких сировинних грошей, інші сфери, такі як наука >наука >наука >наука освіта високотехнологічна переробна промисловість стають непривабливими. Розвивається деіндустріалізація з переобтяженим апаратом чиновників та силових структур, які повинні утримувати «золоті жили» при їхніх господарях – фінансово-промислових корумпованих угрупуваннях зі своїми офшорними схемами відмивання грошей.

Існує така характеристика як специфічність ресурсів, що відображає унікальність ресурсу і його цінність для власника. Наприклад, електронний мікроскоп, який для пересічних громадян буде лише кольоровим металобрухтом з вартістю вторинної сировини, у руках знавця, що вміє з ним поводитися, здатен стати джерелом неабиякої грошової та нематеріальної вигоди.

Це має пряме відношення до прав власності – чим більш праце- та наукоємний ресурс, тим складніше його відібрати. Тому рейдерство може процвітати лише на неспецифічних ресурсах з їхньою дармовою рентою.

Звичайно, найяскравішим зразком сировинної економіки є навіть не вітчизняна ситуація, а «підсаджена» на нафто-газову голку економіка Російської Федерації з вагомою залежністю від світових цін на нафту.

В глобальній перспективі сировинна економіка перебудовує країну на один або декілька магістральних торгових потоків, що роблять її вразливою на конкурентному світовому ринку та спотворюють внутрішні процеси за умов загарбницької тактики швидкої наживи кримінально-політичних соціальних структур.

Окремою проблемою є вичерпність природних джерел, чимало з них взагалі невідновлювальні, а орієнтація на зростання ВВП заохочує подальше виснаження ресурсів через такий спосіб вирішення економічних проблем, що став мало не магічною формулою та догмою для політиків багатьох країн світу. Американський розробник цього макроекономічного показника Саймон Кузнець ще у 30-40 роках минулого століття вказував на те, що ВВП не може відображати економічний та соціальний благоустрій країни, оскільки враховує тільки грошові операції, пов’язані з виробництвом товарів та послуг. До того ж економічна експансія, що визначає зростання ВВП, призводить до деградації екосистем, з якими пов’язана підтримка життя на планеті.

Враховуючи ці взаємозв’язки, в стратегічному сенсі Україні варто орієнтуватися на сучасні, точніші показники соціально-економічного благоустрою.



В цій перспективі один з найцікавіших коефіцієнтів є індекс економічної складності (Economic complexity index), який прийшов в економічну науку з математичної теорії складних систем, розроблений вченими Сезарем Ідальго та Рікардо Хаусманном. І ось чому.

Індекс економічної складності відображає ступінь технологічності та диверсифікованості економіки, її потенціальні можливості зростання та варіанти розвитку за звичайних та екстремальних кризових умов.

Як справедливо зазначає інший американський дослідник Брайан Артур, теорію економічної складності цікавлять не статичні орієнтири на зразок рівня зайнятості, споживання, цін або виробництва, а динамічні процеси, які описуються дієсловами – прогнозувати та відповідно реагувати, впроваджувати інновації, працювати з причинами тощо. Ця теорія фокусується на ролі випадкових подій, відсутності зумовленості, створенні смислів та відкритості змінам.

Як працює цей показник? Наприклад, якщо ми поєднаємо різні товари в групи і подивимося на структуру експорту, то побачимо, що чим різноманітніші категорії товарів, які виробляються країною, тим більш диверсифікована її економіка

Ідальго та Хауфманн побудували спеціальний граф, який описує ступінь близькості областей виробництва. Так, якщо в країні ростуть яблука, груші та інші фрукти, наявні виробництва, що консервують та сушать плоди, то вірогідність, що в країні виникне виноробний промисел, висока. І навпаки – якщо країна займається заготівлею м’яса китів, то виготовленням вина навряд чи хтось займатиметься. Якщо в країні наявні декілька виробників мобільних телефонів, то висока ймовірність, що з’явиться компанія, яка вироблятиме планшети.

Таким чином, використовуючи діаграми складності, можна закладати й розвивати сильну економічну систему, опірну до сировинних світових криз.

Хоч оцінити у повному обсязі складність економіки – це досить важка задача, й нові методи дослідження ще будуть коригуватися мірою розвитку теорії та накопичення знань, на 2013 рік був визначений рейтинг за показником ІЕС, в якому Україна обходила ту ж Росію на 7 позицій, а провідними країнами стали Японія Швейцарія та Німеччина

Особливо актуальною теорія економічної складності стає за умов прогресуючого переходу від фізичної економіки до цифрової, де важливе створення нових зв’язків та конфігурацій в царині нематеріальних цінностей. Це інженерні та дизайнерські проекти, управління логістикою та навігацією, банківські операції, допомога з діагностикою пацієнтів, різноманітні системи обліку.

Брайан Артур називає цей перехід дигітизацією (від лат. digitus – палець) і стверджує, що цифрова економіка не є простим додатком до фізичної, а у майбутньому може повністю перерости першу. Так, більшість спеціалістів прогнозує 60-100% приросту продуктивності праці саме за рахунок дигітизації.

Отже, стратегічним для ефективної української економіки буде її переорієнтація з аграрно-сировинного типу на виробництво товарів більшої складності, застосування інновацій, інвестиції в освіту та науку, розширення категорій товарів та послуг з акцентом на цифрову складову, а також відмова від нарощування ВВП будь-яким шляхом, що може додатково погіршити й без того проблемну екологічну ситуацію в країні.

Анна Семеняка

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio