16.08.2018, 07:20
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
15:32 02.05.2018

Уроки релігії у школі: за і проти

Українське суспільство перебуває у стані напруженої світоглядної боротьби. Між собою змагаються різні, часом діаметрально протилежні моделі цінностей. В цілому спостерігається сильний наступ із боку ліволіберальної ідеології. Ця ідеологія вже встановила свій диктат у ЗМІ і, практично, отримала державне визнання (від імплементації низки ідеологем у законодавство до методичних спроб поставити на службу цій ідеології вітчизняну систему освіти). З протилежного, умовно консервативного, боку бачимо як оборонні контрзаходи, так і досить сміливі пропозиції, які, однак, не мають системного характеру. Однією з таких пропозицій стало нещодавнє звернення Львівської міськради до Міністерства освіти і науки з закликом зробити уроки християнської етики загальнообов'язковими на всій території України. Як оцінювати цю пропозицію? Чи є вона своєчасною? Чи мала б реалізація ідеї львівських депутатів позитивні наслідки для суспільства, держави і церкви? На ці питання не існує простих відповідей. Навіть якщо дивитися на релігійно-етичне виховання виключно під світським кутом зору, воно має вагоме значення, адже впливає на загальну добропорядність населення, формує у людях культ самопожертви і служіння заради спільного блага (і, загалом, сприяє "ідеалістичній" налаштованості особистості), зміцнює інститут сім'ї і позитивно впливає на демографічну ситуацію. Проте варто враховувати реальні масштаби секуляризації нашої країни. За умов, якщо дитина виховується у недостатньо релігійній родині, уроки християнської етики навряд чи матимуть на неї значний вплив. Шкільне виховання явно не замінить впливу родини та, передусім, власної релігійної практики.

У випадку Західної України (передусім Галичини) уроки християнської етики є виправданими, оскільки цей регіон відзначається більшою релігійністю, ніж решта українських територій. За великим рахунком уроки християнської етики тут є відповіддю на запит із боку самих батьків. З огляду на цю обставину вимоги відмовитися від уроків християнської етики, які періодично озвучуються з боку антиклерикалів, є необґрунтованими. Батьки мають право вимагати, аби у школі діти отримували додаткове релігійно-етичне виховання. Але переносити західноукраїнський досвід на решту території недоречно з огляду на вищевказані обставини (виняток становлять лише ті ситуації, коли батьки самі вимагають від школи уроків християнської етики і при цьому є наявними дійсно висококваліфіковані викладачі, здатні проводити ці уроки).

Що ж варто протиставити прагненням ліволібералів у освітній сфері? Тверезо оцінюючи сьогоднішні реалії, варто визнати, що мова зараз повинна йти не так про наступ, як про оборону. Перш за все необхідно концентруватися на завданні не допустити реалізації освітніх ініціатив самих ліволібералів. Мова йде як про небезпеку запровадження уроків так званої "сексуальної освіти", спеціальних курсів, спрямованих на плекання культу "толерантності" тощо, так і про індоктринацію ліволіберальними ідеями уже наявних навчальних і вихованих програм.

Якщо говорити про позитивну складову консервативних прагнень, то найбільш продуктивним видається ініціювання освітніх курсів, спрямованих на плекання базових етичних норм, цінностей та моделей поведінки без їхнього конфесійного обґрунтування. Якщо говорити мовою християнського богослов'я, йдеться про норми природного закону, доречність якого людина здатна розпізнати силами свого розуму. Для пересічного нерелігійного підлітка апеляція до даних психології чи практичних життєвих прикладів буде виглядати більш переконливою, аніж аргументація конфесійного характеру.

Спроби запровадити подібні курси вже були. Так, Міністерство освіти і науки погодилося на запровадження курсу "Сімейні цінності" (щоправда, на факультативних умовах). Був розроблений досить вдалий посібник. Курс розраховувався на адекватне пояснення цінності сім'ї, змісту подружньої любові, розкриття особливостей чоловічого та жіночого характерів та відповідних їм норм поведінки. Та, на жаль, дуже слушна освітня ініціатива була похована через надзвичайно агресивну протидію з боку ліволібералів.

Втім, сам факт такої протидії свідчить про те, що курс був дуже вдалим і є прикладом того, до чого потрібно прагнути.

Ігор Загребельний

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio