12.12.2018, 12:35
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
20:19 24.07.2017

Ядерна зброя як гарант безпеки України

В історію України 2 червня 1996 року увійшло як дата, коли держава остаточно відмовилася від ядерної зброї. Країна, яка володіла третім в світі арсеналом, остаточно отримала статус без'ядерної держави.

Час показав хибність такого кроку. Українська Держава позбулася гарантії власної безпеки.

Україна після розпаду СРСР успадкувала третій в світі ядерний арсенал: 130 рідкопаливних СС-19 (по шість боєголовок кожна) та 46 твердопаливних СС-24 (по десять боєголовок кожна) в ШПУ 43-ї РА; стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та Ту-160 (від 30 до 43); ядерні боєзаряди стратегічної зброї: від 1514 до 2156; тактичні ядерні боєзаряди: від 2800 до 4200. Наприклад, МБР Р-36М Дніпро - ракета повністю спроектована і вироблялася на території України.

Більше озброєння було в розпорядженні лише США і Росії. Натомість, 5 грудня 1994 року був підписаний «Будапештський меморандум», згідно з яким Україна отримувала міжнародні гарантії незалежності, збереження суверенітету і затверджених державних кордонів. Його гарантами виступили Росія США Велика Британія до яких приєдналися Франція і Китай Вони зобов'язувалися утримуватися від будь-яких проявів агресії щодо України – в тому числі і від економічного тиску.

Анексувавши Крим та розв’язавши війну на сході України, Росія порушила умови цього меморандуму історія «дружніх відносин братніх народів» свідчить про стабільність зрад Москви підписаним з Україною угодам).

Тому в Україні гостро постало питання повернення ядерної зброї як гаранту власної безпеки. Так, за дослідженнями різних соціологічних груп, від 49 до 81% українців підтримують відновлення державою статусу ядерної. Згідно з опитуванням Інституту досліджень регіонального розвитку України, на запитання: «Чи підтримуєте ви повернення Україні статусу ядерної держави?», - ствердно відповіли 81,8% громадян, проти – 7,6 %, не визначилися – решта.

Відомо, що «старі» ядерні держави – США Росія Велика Британія Франція й Китай так звана «ядерна п'ятірка» - вважаються «легітимними» ядерними державами, згідно з «Договором про нерозповсюдження ядерної зброї». Інші країни, що володіють ядерною зброєю, наприклад Індія та Пакистан називаються «молодими» ядерними державами. Ізраїль не коментує інформацію про наявність у нього ядерної зброї, однак, за одностайною думкою всіх експертів, має ядерні боєзаряди власної розробки з кінця 1960-х – початку 1970-х років.

«Ядерна п’ятірка» та понад 30 інших країн вирішили не брати участі в переговорах у рамках ООН щодо відмови від ядерної зброї, проведені у березні 2017 року в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. За словами постійної представниці США в ООН Ніккі Гейлі, Сполучені Штати виступають за без'ядерний світ, але водночас вони "реалістично" оцінюють шанси досягти цього з огляду на потребу захисту своїх громадян. Тобто, розуміючи сучасну геополітичну ситуацію в світі, ядерні держави підтримують власну національну безпеку. Але чи гарантують вони безпеку Української Nації? Питання залишається риторичним.

Більше того, у червні 2017 року Стокгольмський інститут досліджень проблем миру (SIPRI) у своїй щорічній доповіді повідомив про те, що світові ядерні держави на тлі скорочення стратегічних оборонних арсеналів інвестують в модернізацію ядерної зброї. Повідомляється, що в 2017 році у світі налічується 14 935 ядерних боєголовок проти 15 395 в 2016 році. З цієї кількості 93% володіють дві країни: Росія (7 000) і США (6 800). Решта 7% розподілені між сімома країнами: Францією, Великобританією, Китаєм, Індією, Ізраїлем та Північною Кореєю.

Якби Україна зберегла членство у «ядерному клубі», то анексії Криму й війни на сході не було б апріорі. Але українцям потрібен був вольовий лідер, який би ще у 90-ті роки вивів Україну в статус суб’єкту міжнародної політики, а не об’єкту, якими ми є тепер. Тоді потрібно було проявити політичну волю і залишити всю ядерну зброю. Україна як член «ядерного клубу», могла би на зовсім іншому, вищому, рівні спілкуватись з іншими країнами світу. Але після розпаду СССР все було зроблено для того, щоб не допустити цього.

Тепер, воюючи з російським агресором на сході держави, Україна має повернутися до ядерної системи безпеки, на яку ми маємо повне право.

З Програми «Національного корпусу»: 1.1.2. Ми вважаємо Будапештський меморандум таким, що втратив свою легітимність та силу. Україна повинна мати ядерну зброю. Ми маємо захистити своє право на ядерну зброю в рамках Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Ірина Боднар-Коваленко

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio