17.10.2018, 20:31
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
01:46 16.06.2016

Зростання популярності «правих» та «пробудження» Європи

Нас, українців, постійно намагаються переконати в тому, що захист народом власної культури та власних традицій – це минуле сторіччя. Десь там, у ХХ столітті, залишилися великі подвиги в ім’я ідеї, честі та справедливості. ХХІ століття – це соціально-демократичне століття, століття стирання усіх ідентичностей – етнічних, культурних, релігійних, статевих – для створення «середньої» людини, що проводить життя у задоволенні «стандартних» матеріальних потреб. Відомий американський філософ Френсіс Фукуяма, після падіння Совєтського Союзу, із захватом писав «Ми стали свідками кінця історії як такої, завершення ідеологічної еволюції людства та універсалізації західної ліберальної демократії як остаточної форми правління». Наївно, чи не так? Вважалося, що з падінням комуністичного блоку припиняться всі глобальні конфлікти, і людство піде шляхом встановлення єдиного соціально-демократичного світу. Протистояння заміниться співпрацею, ООН стане важливою світовою структурою, актуальним буде пацифізм. Принаймні такі думки були поширені в першу чергу на Заході. Але, як і будь-яка ілюзія, ця ілюзія «загального миру» швидко розвіялася. Доказом цього стали криваві етнічні конфлікти, «етнічні чистки», збільшення кількості збройних протистоянь між державами, поява міжнародного тероризму, розквіт ісламського фундаменталізму, відновлення неокомуністичних ідеологій, розповсюдження ядерної зброї, нездатність ООН зупинити агресію Росії тощо. Світ який собі вигадали соціал- демократи, почав зазнавати краху. Але їхні позиції все ще сильні. На них працюють найпотужніші світові ідеологічні центри, ЗМІ та так звані «правлячі еліти» більшості країн.

У багатьох європейських країнах спостерігається відродження популярності правих та націоналістичних партій та рухів. Коли хтось хибно намагатиметься показати вам, що націоналіст – пережиток минулого, що Україні слід відкинути найкращих синів своєї нації, бо в Європі такого немає – знайте, вами маніпулюють. Україна не єдина у своїй боротьбі за право мати власну Націю – за це бореться весь світ. І зараз, як ніколи, важливо усвідомлювати масштабність цієї боротьби проти спільного ворога – тих сил, які заперечують права націй на існування.

Від нас залежить, чи вдасться подолати потужний вплив прокремлівського лобі на більшість націоналістичних партій Європи, завадивши їй замінити одні кайдани іншими. Лише країни Центрально- Східної Європи, об’єднавшись між собою, здатні вистояти між двох вогнів – мультикультурним Заходом і необільшовицьким Сходом – і простягнути руку допомоги Західній як справжня геополітична альтернатива ЄС. Розгляньмо послідовно найпомітніші випадки підйому антиміграційних партій Західної Європи, винісши за дужки їхню поточну геополітичну орієнтацію та рівень проросійської заангажованості тих чи інших членів, у тому числі керівних.

Австрія

«Партія Свободи» (FPÖ) добряче сколихнула центристську політику Австрії, домінуючу там з кінця Другої Світової Війни. Його успіхи пов’язані з розчаруванням у «правлячих елітах» та проблемі мігрантів. Сотні тисяч мігрантів використовують Австрію як перехідний пункт на шляху до Німеччини, а частина з них осідає у самій Австрії.

Лідер партії, Норберт Гофер, виступає за посилення кордонів країни, зміцнення армії, жорстке обмеження потоку мігрантів та виплат їм соціальної допомоги, а також за надання переваги австрійцям на ринку праці. «Партія Свободи» показали гарний результат на місцевих виборах минулого року, в тому числі у Верхній Австрії, де вона набрала 30% голосів, а Гофер нещодавно мало не став Президентом Австрії.

Данія

Імміграційна політика у Данії є однією з найбільш жорстких у Європі, завдячуючи впливу Датської Народної партії (ДНП), яка зайняла друге місце на всезагальних виборах у минулому році. 21% голосів датчан на виборах у парламент гарантував ДНП змогу впливати на рішення правлячої коаліції.

ДНП виступає проти мультикультуралізму, що характерно для націоналістів усіх скандинавських країн, де соціал-демократія останніх десятиліть втрачає владу. Ми пам’ятаємо, як Данія стала об’єктом нападу радикальних ісламістів у 2005-му році. У відповідь на це датський уряд дав дозвіл на конфіскацію у мігрантів майна на суму, більшу ніж $1500 доларів, щоб оплатити витрати на їхнє харчування та житло. Крім того, були урізані виплати мігрантам.

Фінландія

Націоналістична партія «Істинні фіни», зараз «Партія фіни», зайняла друге місце на загальних виборах минулого року. Лідер партії, Тімо Сойні, обіймає посаду Міністра зовнішніх справ Фінляндії у коаліції уряду. Партія виступає за строгий міграційний контроль та наполягає на тому, що саме фіни, а не мігранти мають пріоритет у виплаті соціальної допомоги та безкоштовної медичної допомоги. Серед важливих пунктів її програми є підтримка мистецтв, що сприяє фінській ідентичності.

Франція

Багато хто вважає «Національний Фронт» Марін Ле Пен серйозним викликом соціально-демократичним «правлячим елітам» Франції. «Національний Фронт» набрав 6,8 мільйони голосів на минулих виборах. Має 2 місця у Парламенті Франції та перемогу на виборах до Європарламенту, де вони набрали 25% голосів.

Марін Ле Пен – євроскептик, виступає за відмову від євро та звинувачує Брюссель у міграційній кризі, однією з причин якої вважає Шенгенську зону. Напади ісламістів у січні та листопаді, які забрали життя більш ніж 150 французів, є підтвердженням її звинувачень – адже радикальні ісламісти вільно переміщаються теренами країн ЄС.

Німеччина

У 2013-му році у Німеччині виникла партія «Альтернатива для Німеччини». Її засновниками стали економісти, які виступають проти ЄС та Єврозони. Під керівництвом Фрауке Петрі вони отримали велику підтримку, виступаючи проти імміграції. Успіх партії став прямим викликом владі Ангели Меркель та її політиці «відритих дверей», яка нав’язала Німеччині 1.1 мільйон мігрантів лише минулого року – вихідців із Сирії, Іраку та Афганістану.

Партія представлена вже в половині місцевих парламентів, але ще не має власного місця в Парламенті країни. Петрі закликає до «рішучих дій» проти розповсюдження ісламістської ідеології у Німеччині, в тому числі заборону на побудову нових мечетей. Вона стверджує, що іслам «не має стосунку до Німеччини» та наполягає на праві прикордонників стріляти по нелегальним мігрантам, коли це необхідно.

Іншим фронтом антиісламської боротьби в Німеччині стала «ПЕГІДА» – масовий рух, який зародився у східній частині Дрездену, а потім поширився по всій Німеччині. Представники цього руху регулярно збирають тисячі та десятки тисяч людей на свої антиісламські марші.

Греція

Популярність «Золотого світанку» – найбільшої націоналістичної партії Греції, суттєво зросла за період затяжної економічної кризи. Вони отримали 7% голосів на виборах 2015 року і тепер мають 18 депутатів у парламенті, що робить їх третьою найбільшою силою в Греції.

Виступає проти участі Греції в ЄС, за депортацію мігрантів та за розподіл їжі серед бідних греків. Бореться за припинення політики мультикультуралізму, яка знищує грецьку культуру та ідентичність.

Угорщина

Права партія «За кращу Угорщину», також відома як «Йоббік», – третя найбільш впливова партія в країні. Вони набрали 20,7% голосів на парламентських виборах у 2014 році. Для боротьби із засиллям циган вони організували патрулювання циганських районів.

«Йоббік» підтримує консервативний уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана, який єдиний серед усіх європейських лідерів відстояв інтереси своєї країни перед обличчям масової міграції. Він побудував стіну на кордоні з Сербією, чим зупинив потік мігрантів. Завдяки його зусиллям країну майже не зачепили проблеми з мігрантами та ісламізація. Вимагає захисту європейської християнської спадщини, а також відстоює національну угорську культуру та традиції.

Італія

Місцеві вибори минулого роки виявилися вдалими для правих – антиміграційна «Північна Ліга» змогла поширити свою владу за межі Венеції. Окрім культурно-історичних відмінностей між південними та північними італійцями, основним прагненням жителів «Півночі» було небажання утримувати лінивих жителів «Півдня». Економіки північних регіонів Італії приносять суттєво більше грошей, ніж південних, але централізована бюджетна політика розподіляє ці гроші порівну між усіма бюджетниками. Виходить так, що одна частина італійців заробляє гроші, а інша – «отримує як стипендії». Додайте до цього засилля мігрантів на Сицілії, яку вони використовують як зону прибуття з Африки, і ви зрозумієте, що гроші з північних регіонів просто віддаються мігрантам та безробітним, замість того, щоб вирішувати проблему.

Іншою засадничою ідеєю «Північної Ліги» є жорстке міграційне законодавство та навіть примусове виселення мігрантів.

Голландія

Герт Вілдерс – один з найвідоміших націоналістичних політиків Європи. Його «Партія Свободи» займає верхні місця у національних опитуваннях. Виступає проти міграції мусульман, стверджуючи, що іслам не сумісний з голландськими цінностями, вимагає заборонити Коран у Голландії. На виборах 2010 року партія набрала 15,5% голосів і отримала 24 місця в парламенті, що зробило її третьою найбільшою партією у парламенті.

Словаччина

Націоналістична народна партія «Наша Словаччина – Маріан Котлеба» вперше ввійшла в парламент у цьому році, отримавши 14 місця.

Партія активно просуває політичні кампанії проти лобістів циган, мігрантів та мусульман, а також апелює до захисту словацької національної ідентичності та християнських цінностей.

Швеція

Націоналістичні «Демократи Швеції» (SD) кинули виклик традиційному домінуванню соціал-демократів. SD виступає за посилення міграційного контролю та проти мультикультуралізму. Ліберальна міграційна політика ісламізація, глобалізація та втрата суверенітету на користь ЄС, на їхню думку, – найбільші загрози для Швеції.

Борються за збереження істинних шведських традицій та посилення моралі в суспільстві, соціальну рівність та збільшення фінансової підтримки шведської культури. Відстоюють протестантську етику та традиційний сімейний уклад, виступають проти всиновлення дітей представниками нетрадиційної орієнтації.

У 2014-му році ця політична сила стала третьою за розміром партією, яка отримала 13% на всезагальних виборах.

Швейцарія

У жовтні 2015 року, антиміграційна «Швейцарська народна партія» (ШНП) виграла парламентські вибори з рекордною кількістю голосів – 29,4%. Це забезпечило їй 65 з 200 місць у парламенті. Швейцарія не входить в ЄС, але знаходиться у Шенгенській зоні. Партія виступає за строгу нейтральність та позаблоковість Швейцарії, а також за збереження традиційної ролі Швейцарської армії в якості інституції, яка відповідає за національну безпеку.

Іншим питанням, яке непокоїть ШНП, є міграція та велика кількість мігрантів серед отримувачів соціальної допомоги, що шкодить економіці країни. Виступає проти ісламізації Швейцарії, для чого у 2009 р. ініціювала референдум про заборону будівництва в країні мінаретів. У результаті 59% виборців підтримали заборону на будівництво мінаретів.

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio