16.08.2018, 17:34
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
20:00 19.06.2016

Звернення Верховної Ради до Вселенського Патріарха та фінішна пряма шляху до автокефалії

Верховна Рада звернулась до Вселенського Патріарха з проханням:

• визнати нечинним акт 1686 р. як такий, що був прийнятий з порушенням священних канонів Православної церкви (цим актом Москва вивела Київський патріархат з-під юрисдикції Константинополя. — Авт.);

• взяти активну участь у подоланні наслідків церковного розділення шляхом скликання під егідою Вселенського Патріархату Всеукраїнського об’єднавчого Собору, який би вирішив усі суперечливі питання та об’єднав Українське православ’я;

• заради блага Православної церкви в Україні та цілісності українського народу видати Томос про автокефалію Православної церкви в Україні, на основі якого вона могла посісти належне місце у родині Помісних Православних церков».

Час для звернення був обраний більш ніж вдалий: Всеправославний собор У поєднанні з явним конфліктом Московського патріархату з Вселенським.

Але важливі події рідко відбуваються без зусиль та подолання проблем. Безумовно, і перемога в боротьбі за автокефалію не наступить просто так. Розберімо послідовно ситуацію, що склалась.

Розпочати треба зі спроб критики звернення Верховної Ради. Насамперед вони походять з промосковського середовища (в тому числі й навколо церковного). Аналізувати їх немає сенсу, оскільки вони зводяться до ритуального повторювання «заклинання»: «держава відділена від Церкви».

Об’єктивно кажучи, ця ситуація виглядає достатньо дивною в країні, де релігійні організації є впливовими гравцями на політичному полі й користуються підтримкою більшості громадян. Відсутність однієї державної конфесії цілком нормальна для України, але повне сепарування держави від релігійного життя дорівнювало б прямому підриву її безпеки.

Але не варто й забувати, що Православна Церква завжди орієнтувалась на співпрацю з державою. Вже на самому початку її історії перший Вселенський собор було скликано саме імператором Костянтином. Окремо треба відмітити, що на той момент він був язичником і, більше того, верховним жерцем не тільки загальноримського, а й легіонерського мітраїстичного культу. Тим не менше, це не завадило йому не тільки головувати на соборі, а й брати участь у богословських дискусіях. Пізніше він прийняв хрещення та увійшов в історію як святий Костянтин Рівноапостольний. Але це було на багато років пізніше…

Вже сторіччя по тому важливі церковні питання вирішувались за прямої участі держави. Зокрема, й отримання автокефалії значною частиною нині наявних православних помісних церков.

Згодні на участь держави й сучасні православні діячі. Високо оцінили звернення депутатів в УПЦ КП. Підтримали його й українофільські кола в УПЦ МП. Фактично таких дій від держави віруючі очікували дуже давно.

Ще навесні 2015 року митрополит УПЦ МП Софроній (Дмитрук), відомий як прихильник автокефалії, прямо заявляв, що для її отримання потрібне пряме втручання держави. Він бачив це як прямі перемовини президента з єпископами.

Отже, втручання держави в ситуацію не тільки не є неможливим з православної точки зору, а й логічно витікає з усієї православної традиції

На підставі чого Вселенський патріарх може втрутитись з точки зору церковного права? Адже він, на відміну від римського папи в католиків, не має централізованої влади в православному світі.

У звернені про це прямо сказано: на підставі неканонічності акту 1686 року про перепорядкування Київської митрополії Москві. Нагадаємо, що до цієї трагічної для вітчизняного християнства події Церква України-Русі підпорядковувалась Константинополю і фактично була незалежною.

Передача Київської митрополії супроводжувалась прямим шантажем та підкупом тогочасного вселенського патріарха Діонісія. Ось так, методом «батогу та прянику», вдалася Москві ця церковно-політична авантюра.

Необхідно відзначити, що патріарху ця авантюра коштувала столу. Просто одразу після втрати Київської митрополії його усунули від влади за звинуваченням у зради інтересів Вселенської патріархії. Характерно, що збереження широкої автономії української церкви, що було важливою умовою домовленості, московіти порушили майже одразу.

В 20 столітті Вселенські патріархи неодноразово згадували про неканонічність захоплення Київської митрополії.

Важливу роль це відіграло при проголошенні автокефалії Польської православної церкви (оскільки її канонічна територія також належала до Київської митрополії).

«…перше вiддiлення вiд Нашого Престолу Київської Митрополiї й залежних вiд неї Православних Митрополiй Литви та Польщi, а рівно ж прилучення їх до Святої Московської Церкви наступило не за приписами канонiчних правил, а також не дотримано всього того, що було установленно вiдносно повної церковної автономiї Київського митрополита, який носив титул Єкзарха Вселенського Престолу)», – було заявлено тоді в Томосі Вселенського Патріарху.

Отже, Вселенський патріарх має всі підстави заявити про свої права на Українське православ’я і з цієї позиції виступити посередником в подоланні розколу та заснуванні єдиної помісної церкви.

Останнім блоком проблем є ситуація в самій Україні. Основна частина єпископату УПЦ МП все ще не готова напряму піти проти прямої московської агентури. Але не варто забувати, що Вселенський патріарх має різні варіанти шляхів втручання в ситуацію.

По-перше, він може просто запропонувати УПЦ КП канонічне визнання під своїм головуванням. Звісно, вона зараз перебуває на піку підтримки з боку громадськості і має амбіції значно вищого рівня. Але перепорядкування Константинополю буде мати більше формальний та тимчасовий характер. А ось визнання більшістю православних церков з високою вірогідністю переломить ситуацію в Україні на її користь. Масовий перехід парафій та навіть єпархій з УПЦ МП тоді стане реальністю.

По-друге, він може спробувати підняти бунт проукраїнського духівництва в УПЦ МП. Це не настільки нереально, як може здатись на перший погляд. Більше половини українців, які ідентифікують себе саме як віруючі УПЦ МП, не проти здобуття автокефалії. Це підтверджується останніми соціологічними дослідженнями. Священнослужителі також відчувають все більший тиск з боку суспільства яке не розуміє їх зв’язку з московською патріархією.

Третій варіант є найбільш вірогідним. Вселенський патріарх заявить про бажання очолити об’єднавчий процес і здобуття автокефалії (повністю згідно з проханням Верховної Ради). Київський патріархат його підтримає, а керівництво УПЦ МП виступить з протестом, але зіштовхнеться з опором віруючих та значної частини священнослужителів. Внаслідок цього розгорнеться боротьба, в якій важлива роль, знову ж таки, буде належати державі. Москва кине на утримання церковних структур під контролем чималі сили, як агентурні, так і фінансові. Отже, звернення Верховної Ради – це лише перший постріл великої битви.

Едуард Юрченко

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio