В штабі Цивільного Корпусу «АЗОВ» проведено круглий стіл за участю науковців та політологів
3-ого лютого, в київському офісі Цивільного Корпусу «АЗОВ» відбувся круглий стіл за темою: «Революція чи еволюція: Перспективи постреволюційної України».
Ряд українських інтелектуалів не лише констатували проблеми сьогодення, але й обговорили стратегію їх вирішення та окреслили перспективи націоналістичних сил на політичній арені.
У засіданні круглого столу прийняли участь як бійці полку «Азов», так і представники Цивільного Корпусу «Азов» та позаорганізаційної академічної спільноти, серед яких 6 кандидатів наук і 4 аспірантів, що готуються до захисту дисертацій.
Серед численних виступів варто відзначити доповідь заступника командира полку «АЗОВ» Андрія Дяченка, котрий наголосив на факторі пасіонарної еліти, що становитиме ядро майбутньої держави. Микола Кравченко, який очолює ідеологічну референтуру в Цивільному Корпусі «АЗОВ», вказав на важливість вироблення чіткого алгоритму перетворення суспільства та консолідації мережі націоналістичних сил для реалізації цього алгоритму. Дослідниця філософії політики Олена Семеняка розкрила політичне покликання добровольчого руху крізь призму теорії циркуляції еліт, а також актуальність переходу до «елітарного» або «державницького» націоналізму.
Політолог Олександр Маслак проаналізував «глобальну турбулентність» як засадничий принцип та основу сучасності, в якій доводиться не просто існувати, а й виживати носіям консервативного світогляду. Історик та прес-секретар Цивільного Корпусу Олександр Алфьоров підкреслив справжню, архаїчну суть національної революції в Україні. Націонал-консервативний філософ Едуард Юрченко відзначив революційність самих ідейних орієнтирів українських націоналістів, які мають стати основою для повноцінної «традиціоналістичної реставрації цінностей». Гість заходу Денис Вихорєв, координатор «Русского Центра», обстоював важливість ставлення до Зимової революції в Україні як до святині національної історії, незалежно від оцінки її «успішності» й завершеності, а також прокоментував неприпустимість навіть часткового визнання псевдореспублік на Сході країни як осередку антиукраїнської реакції.
Головний редактор альманаху «Молода нація» Петро Вознюк нагадав про принциповість «боротьби за визначення» та координованої протидії хибним та антинаціональним за своєї суттю термінам та кліше, якими просякнуті ЗМІ. Андрій Волошин, як політолог-міжнародник, зауважив про потребу розбудови альтернативного геополітичного об’єднання для міжнародної співпраці в регіоні – Балто-Чорноморського союзу в якості противаги ЄС.
Інші концептуальні та інформативні виступи та дискусії, що мали місце в рамках круглого столу, неодмінно вплинуть на політичні реалії вже в найближчому майбутньому. За результатами круглого столу планується видати збірку статей. Цей захід став установчим для подальшого циклу зустрічей в рамках новоствореного дискусійного клубу та обговорень нагальних інтелектуальних та політичних викликів сьогодення.
Оцените статью
