17.09.2019, 11:33
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
14:58 27.08.2019

Будапештський формат: яким є реальний шлях повернення окупованих Росією територій

Питання повернення Криму та врегулювання ситуації на Донбасі вже протягом багатьох років не залишає осторонь жодного пересічного українського громадянина, а також змушує світову спільноту докладати до цього чималих зусиль. Втім, головним питанням в цьому процесі залишається те, хто і коли зможе остаточно знайти вихід з цієї ситуації. Переважна більшість українців очікує його вирішення від глави української держави та його найближчого оточення, а саме від офісу президента. Подібні сподівання на позитивні зрушення в цьому процесі вбачають й іноземні країни в особі провідних політиків і експертних кіл.
Головному винуватцю окупації РФ Криму і Донбасу, недоімператору Путіну абсолютно байдуже, хто перебуває в Україні при владі: злодійкуватий Порошенко з його корумпованими Свинарчуками, чи епатажний Зеленський з його діджитал-командою. Суть його поведінки й мета, яку він намагається досягти, від цього не змінюються: Україна може здобути мир тільки на путінських умовах – припинити своє існування як незалежна держава й увійти до складу нової “Російської імперії”. Для цього російська сторона всіляко намагається нав'язати нам вигідні винятково їй “мирні” формати чи ініціативи. Не винятком є і кабальні для України мінські домовленості.

Мінський та Норманський формати

Намагання нової української влади, яку уособлює Президент Зеленський зі своїм офісом, як і команди Порошенка, апелювати до необхідності виконання мінських угод, ініціюючи при цьому припинення вогню в односторонньому порядку є доказом безпорадності у питанні врегулювання на Донбасі та повернення Криму. Не винятком є й постійні втрати серед українських захисників, яких, з оголошенням в березні президентом Зеленським чергового перемир'я, загинуло 49 і ще 307 українських воїнів отримали поранення. Такий стан справ обґрунтовується і тим, що мінські угоди протягом чотирьох останніх років використовуються РФ лише для зміцнення власних позицій на окупованих територіях як в політичному, так і військовому плані й дозволяє Росії винести за дужки питання Криму.

Жодним чином не змусить Путіна змінити свою точку зору з відповідної проблематики й Норманський формат діалогу, до прискорення проведення якого так активно закликає український президент. Говорити про ефективність цих переговорів не має змоги хоча б тому, що Німеччина як їхній учасник, активно співпрацює з РФ в рамках будівництва газопроводу “Північний потік – 2”, а Франція підтримала повернення Росії в ПАРЄ. Крім того, Франція в різкій негативній формі висловилася щодо введення до складу учасників Норманського діалогу такого потужного світового гравця як США зазначивши, що українське питання – це сфера інтересів винятково європейських країн. Додатковим підтвердженням прихильності французької сторони до РФ може слугувати заява їхнього лідера Макрона про доцільність запрошення Росії на чергове засідання країн Великої сімки. За таких обставин, зокрема через відсутність союзників, Україні брати участь в цих переговорах просто недоцільно.

Будапештський формат

Таким чином, на сьогодні для України залишився лише один політичний шлях звільнення окупованих РФ територій нашої держави, а саме Будапештський формат. Актуальність і перевага цього діалогу перш за все полягає в тому, що країни, які гарантували нам безпеку, територіальну цілісність є активними учасниками переговорів з вирішення Іранської ядерної програми, а також ядерного роззброєння Північної Кореї (передусім США . Таким чином, приклад України може слугувати гарантією безпеки для Ірану і КНДР у разі їхньої відмови від ядерної зброї. Зазначене питання повинно стати основою запланованого на вересень виступу Президента України на дебатах Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй.

В рамках Будапештського формату як ніколи вигідним для України стає вихід Великобританії з ЄС, оскільки колоритному британському прем’єру Борису Джонсону не буде необхідності озиратися в бік Брюсселя, Берліна та Парижа у здійсненні тиску на РФ
Також з урахуванням наближення терміну чергових президентських виборів в США в України є неабиякий шанс заручитися підтримкою Трампа. Адже не є таємницею, що з великою ймовірністю чинна адміністрація Трампа буде прагнути використати український кейс для перемоги над своїм суперником Джо Байденом.

Зазначимо, що поняття український кейс включає:

- поновлення Генеральною прокуратурою України розслідування у справі найбільшого приватного газодобувача в Україні Burisma Holdings, кінцевим власником якого є колишній міністр в уряді Миколи Азарова Микола Злочевський, а колишнім членом Ради директорів - Хантер Байден, який є сином одного з головних конкурентів Трампа на майбутніх виборах Джо Байдена. Зокрема, надання США інформації про платежі, які отримував Байден-молодший на посаді члена Ради Директорів компанії;

- надання ГПУ правоохоронним органам США матеріалів у справі проти Пола Манафорта, який фігурував в т.зв. “амбарній книзі” колишньої Партії регіонів щодо виплат гонорарів. Також доказів про причетність американських демократів до отримання незаконних коштів, одержаних НАБУ від українських бізнесменів за послуги лобістів в американському уряді.

Про зацікавленість Трампа та його оточення в отриманні відповідних матеріалів свідчать неодноразові заяви та зустрічі адвоката президента США Джуліані з відповідних питань із представниками офісу президента України.

Цілком логічно, що замість таких важливих для Трампа даних, українська сторона може ввічливо попросити американського президента про відстоювання її інтересів на переговорах, а також найголовніше і вкрай важливе для нашої держави – про розв'язання питання щодо надання Україні статусу основного союзника США поза НАТО
Є підстави припустити, що, враховуючи особистість Трампа та бажання переобратися на другий термін, ця остання “дрібниця” є цілком реальною. В майбутньому, навіть у випадку перемоги Байдена, скасувати цей статус навряд чи було б можливо. Для цього Байдену буде потрібна цілковита підтримка Конгресу і сприятлива політична ситуація, наприклад зміна українського зовнішньополітичного вектора на співробітництво з РФ

Зауважмо, що такий статус надав би Україні пряму можливість військово-технічної допомоги з боку США включно з постачанням летальних видів зброї, збільшення безоплатної військової допомоги принаймні до 300 млн дол. на рік. Крім того, Україна отримає можливість брати участь у спільних зі США проектах, зокрема щодо розробки озброєнь і закупівлі один в одного цього озброєння навчання військовослужбовців тощо. Загалом, отримання такого статусу значно підвищило б міжнародний статус нашої держави.
Для реалізації цих цілей достатньо зовсім небагато – політична сміливість та усвідомлення відповідальності за долю власної держави, що і має бути основними рисами справжньої національної української влади.

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio