19.03.2019, 23:05
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
13:29 07.03.2019

Бути готовими: три загрозливих сценарії для України

З 2014-го ми розпочали життя в новій реальності. Відтепер ми справді відчули початок доби постпацифізму. Світ вже не буде колишнім. Військові інструменти у міжнаціональному протистоянні будуть застосовуватися на рівні з усіма іншими. І саме гібридна війна (а всі війни сьогодення – гібридні) визначально формуватиме наше майбутнє, попри те, хочемо ми цього чи ні…

У світі постпацифізму країні необхідно не тільки розуміти глобальні тенденції, але й усвідомлювати наслідки різних варіацій власної поведінки. Жити безсистемною ситуативністю (як наша держава протягом останніх майже трьох десятків років) у постпацифічну добу надзвичайно небезпечно. Таку «несвідому» країну новий світ може просто розчавити. Отже, для того, щоб забезпечити саме існування нашої держави і майбутнє українських дітей, нам необхідне стратегічне прогнозування.

Для прогнозування нам потрібно чітко усвідомити, що на цьому етапі ключовий вплив на розвиток подій в Україні мають зовнішні чинники. Саме з цього ми змушені виходити, будуючи ймовірні сценарії.
Вектор зовнішнього впливу визначатиметься передусім потужністю і претензіями наших західних та східних сусідів.

З середини 2000-х «колективний Захід поступово втрачає позиції на світовій арені. Криза 2008 року серйозно підірвала економічну могутність ЄС. Над самим Євросоюзом нависала загроза якщо не повного розпаду, то принаймні регіоналізації і фрагментації.

Скандинавські країни активно розвивають формат Північної Ради, а в Центрально-Східній Європі (особливо в країнах Вишеград-4) все частіше говорять про Інтермаріум. Брексіт – найяскравіша ілюстрація занепаду ЄС. Ідею «Всеєвропейського Союзу» уже остаточно відкинуто, натомість на порядку денному знов постає концепція санітарного кордону. Східноєвропейський театр геополітики слабко цікавить і США

Припинило розширення на схід і НАТО Приєднання Чорногорії у 2017-му – це скоріше інерція. «Арабська весна» і фактичні поразки західних союзників у Лівії та Сирії ілюструють обвал американського впливу у Середземномор’ї та на Близькому Сході. «Колективний Захід давно вже не є беззаперечним світовим гегемоном.

Одночасно з цим РФ демонструє абсолютно протилежні тенденції. Після Мюнхенської промови Путіна у 2007-му росіяни просто увірвалися у світові процеси. Блискавичною перемогою над грузинами (2008), анексією Криму і окупацією частини Донбасу (2014), а особливо заявою про «перемогу» в Сирії (2018) Російська Федерація фактично оголосила про свої претензії на домінування щонайменше в Західній Євразії.

За умови збереження таких тенденцій (послаблення Заходу і посилення РФ перед нами не постає жодної позитивної альтернативи. У таких умовах реальними є тільки сценарії, які відрізняються між собою лише ступенем негативу для України:

Радянський сценарій:
Найбільший ступінь негативного впливу. Поглинення України і фактичне (хоча не обов’язково юридичне) приєднання до РФ Повторення сценарію УРСР у складі СРСР. Єдиним способом боротьби українців в таких умовах буде підпілля й партизанщина. Причому в умовах навіть більш складних, ніж УВО, ОУН чи УПА

Білоруський сценарій:
Середній ступінь негативного впливу. Перетворення України на російського сателіта з формальним збереженням державного суверенітету. Це варіант подібний до сьогоднішнього лукашенківського. І на прикладі білоруського президента ми бачимо, що цей варіант є тільки відтермінуванням попереднього («радянського»).

Хорватський сценарій:
Найменший ступінь негативного впливу. «Відтинання» територій. Повний розрив зв’язків з анексованими та окупованими територіями. В таких умовах краще визнати їх тимчасово втраченими і блокувати. А всі зусилля спрямовувати на зміцнення територій збережених, де необхідно укріпити суверенітет, зміцнити економіку та готувати військову операцію з визволення Криму й Донбасу. Готувати і чекати незручного для РФ моменту. Приблизно так, як це зробила Хорватія у 1995-му.

Але важливо розуміти, що у разі слабкості суверенних територій, території окуповані не повернуться навіть у разі розпаду РФ У такому разі хорватський сценарій легко може перетворитися в косівський. Тож визволення Криму і Донбасу залежить тільки від міцності Києва. Екстенсивна економіка і тиранічний режим неодмінно виснажать РФ Головне, щоб Україна була готова до цього.

Микола Кравченко, заступник голови Національного Корпусу

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio