19.05.2022, 09:25
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
16:22 12.01.2022

Дайджест міжнародних новин (12.01.2022)

Найактуальніші події у світі від експерта Національного Корпусу з питань міжнародних відносин Романа Пономаренка.

Переворот в Казахстані та введення в країну військ ОДКБ

Безперечно, головна новина початку 2022 року – це переворот у Казахстані та введення в країну військ ОДКБ. Достеменно про події наразі невідомі, проте аналіз наявної інформації дозволяє зробити деякі висновки.

Заворушення почались 2 січня. Приводом стало зростання цін на пальне. Цим скористався діючий президент К. Токаєв, який обіймав цю посаду лише декларативно, а вся влада в країні належала першому президенту (з 1991 року) Н. Назарбаєву та його чисельним родичам та ставленикам. Скориставшись протестами, за кілька днів Токаєв повністю усунув від влади Назарбаєва та його людей. Звісно, з доброї волі вони йти не хотіли, тому в деяких містах спалахнули збройні сутички, найзапекліші – в колишній столиці Алма-Аті.

Варто зазначати, що останні кілька років Назарбаєв потроху, але впевнено, обмежував вплив Росії в середині Казахстану. В країні не культивувалась туга за СРСР чи ідея «братніх народів». Проте серед його клану активно поширювався радикальний ісламізм з певними сентиментами до Талібану. А Токаєв від самого початку обіймання президентської посади декларував намір встановити гарні стосунки з Європою й  водночас не сваритися з Росією.

З цього випливає, що усунення Назарбаєва від влади виявилось вигідним Росії. Втім і Токаєв не виглядав надто дружньою фігурою для Кремля. Але коли розпочались заворушення, Токаєв зіткнувся з низькою лояльністю силових структур, оскільки більшість їхніх керівників виявились ставлениками Назарбаєва. Цим, зокрема, пояснюється легке захоплення «повстанцями» арсеналів казахського КНБ та поява на вулицях Алма-Ати банд мародерів, чимало з яких виявились звільненими з в’язниць злочинцями. Тому Токаєву терміново була потрібна будь-яка силова підтримка. Він назвав протестувальників «іноземними терористами» і публічно оголосив про «вторгнення невідомого зовнішнього ворога». Як наслідок, звернувся до ОДКБ за допомогою, щоб чужими руками придушити опір прибічників попереднього режиму та тих осіб, зокрема, казахських опозиціонерів, які з різних причин до них приєдналися.

Уже 6 січня в Казахстан ввели збройний контингент ОДКБ, який взяв під контроль низку стратегічних об’єктів по всій країні та допоміг придушити опір. Офіційна кількість військових ОДКБ невелика: Росія – 3 000, Білорусь – 500, Таджикистан – 200, Киргизстан – 150, Вірменія – 100. Неофіційно можливо й більша. Наслідком стало остаточне придушення протестів та припинення спротиву з чисельними людськими жертвами з обох боків. Зауважу, що інші глобальні світові гравці –  США та КНР з приводу казахських подій висловились обережно, мовляв, це внутрішня справа казахів і «ми не впевнені в законності введення військ ОДКБ». А в ЄС назвали війська ОДКБ «зовнішньою військовою підтримкою» та закликали їх поважати суверенітет та незалежність Казахстану.

У результаті, Токаєв придушив опозицію, але потрапив під вплив Росії. Варто пам’ятати, що Москва традиційно використовує свої війська, які нібито здійснюють «миротворчі місії» в якості інструменту збереження та постійного збільшення власного політичного впливу в регіонах, які мають для неї велике геополітичне значення. Достатньо згадати приклад Грузії. А Казахстан для РФ критично важливий.

Наразі це розуміє і «нова» казахська влада, бо суперечки між Токаєвим та ОДКБ розпочались вже 9 січня, коли прессекретар Токаєва Б. Уалі заявив, що «миротворчий контингент покине Казахстан за тиждень». Водночас, в ОДКБ повідомили, що «миротворці будуть знаходитися в Казахстані до повної стабілізації ситуації». Проте хто і як саме буде визначати стабілізувалася ситуація чи ні в ОДКБ не розповіли. Тут доречно процитувати держсекретаря США Е. Блінкена, який ще 7 січня сказав: «Урок історії – коли в твоєму будинку опиняються росіяни, їх буває складно примусити піти».

11 січня офіційно оголосили, що виведення військ ОДКБ розпочнеться «через два дні» і розтягнеться на тиждень. Утім наразі можна впевнено стверджувати, що Токаєв та Казахстан опинились в серйозній залежності від Росії. Чекатимемо на подальший розвиток ситуації.

Переговори між США та РФ в Женеві

10 січня в Женеві відбулись російсько-американські переговори щодо гарантій безпеки. Закінчились вони нічим щодо усіх порушених питань. Це не дивно, бо ще до початку перемовин обидві сторони не надто оптимістично оцінювали їхні перспективи.

Росія вимагала:

1. Юридичних гарантій не розширення НАТО

2. НАТО має повернутися на рубежі 1997 року;

3. НАТО більше не має відтісняти Росію на другорядну роль в європейській та міжнародній політиці.

Проте Держдепартамент відкинув усі ці вимоги та за підсумками переговорів заявив, що Україна «так само має можливість вступити в НАТО позиція США не змінилася». Ось, що за підсумками переговорів заявила заступник голови Держдепартаменту Венді Шерман:

«Прогрес у переговорах із Росією можливий. Ядерну війну не можна виграти, ми згодні, що вона не повинна бути розв'язана. США не дозволять нікому вирішувати, чи має якась країна увійти в НАТО чи ні. Питання прийняття України в НАТО без участі Києва обговорюватися не буде. Якщо Росія вторгнеться в Україну, її очікують санкції проти ключових фінансових інститутів. США і Росія поки не готові до обговорення конкретних домовленостей, поки ми просто намагаємось одне одного зрозуміти».

А ось реакція заступника глави МЗС Росії Сергія Рябкова:

«Переговори були складними, глибокими і конкретними. НАТО має відмовитися від освоєння території країн, що увійшли до альянсу після 1997 року. Жодних намірів напасти на Україну в Росії немає і бути не може. Ми закликаємо США до максимальної відповідальності. Залякувати Росію не треба, результату це не дасть. Ситуація навколо переговорів не безнадійна. Ми проведемо переговори з НАТО і ОБСЄ в Брюсселі і після них можуть бути прийняті конкретні рішення».

Пакистан відмовився купувати турецькі бойові гелікоптери

Пакистан підтвердив, що відмовився від угоди вартістю 1,5 мільярда доларів, яку він підписав із Туреччиною на постачання 30 ударних вертольотів T129 ATAK. Причина: нездатність турків вирішити питання з двигунами, що викликано санкціями з боку США

Мексика пропонує США створити американський аналог ЄС 

Керівник МЗС Мексики Марсело Ебрард запропонував США створити аналог Євросоюзу. На його думку, наявна Організація американських держав (ОАД), учасниками якої є 35 держав Американського континенту та навколо, дуже застаріла. США відреагували стримано.

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio