Друг Кіхот, заступник командира ОЗСП АЗОВ із застосування артилерії, про історію мінометного дивізіону

«Напередодні Широкинської операції полк отримав важке озброєння у виді 120мм мінометів. Одразу після цього розпочався наступ на Широкино де всі міномети та розрахунки були задіяні у складі артилерійського дивізіону. Потім мінометні батареї та взвод самохідних мінометів склали мінометний дивізіон. В такому складі підрозділ проіснував до середини 2016 року. Протягом усього цього часу бійці проходили полігони та навчання всередині самого дивізіону, тому що в Національній гвардії немає навчальних закладів для артилеристів. Тож навчали своїми силами розрахунки, управлінців, корегувальників, розвідників. Мінометники брали участь у бойових діях, а після виведення з передової постійно підвищували свій професіоналізм.
Влітку 2016-го було прийняте рішення підсилити механізовані піхотні батальйони важким озброєнням. Таким чином мінометні батареї увійшли до складу обох батальйонів. Командиром мінометної батареї 1-го БОПу залишився друг Сварний, а 2-го БОПу – друг Дєсант. Ці люди досвідчені та авторитетні, мають значний бойовий досвід, у складі підрозділу брали безпосередню участь в Широкинській наступальній операції.
У минулому році мінометники пройшли полігонні навчання у Старому і без жодних заперечень були визнані кращими у Національній гвардії Україні. У нас був величезний бойовий досвід, так що показати високі результати було неважко.
Зараз батареї працюють у складі механізованих батальйонів. Тобто акцент роботи – не лише на ураженні одиночних цілей чи виконанні певних артилерійських задач. Відбувається відпрацювання взаємодії з піхотними підрозділами. Дуже важливо добитись цієї співпраці, адже в принципі артилерія завжди працює в інтересах піхоти, а тут – як складова частина батальйону. Прикладаємо до цього багато зусиль, і вже не один полігонний вихід був присвячений роботі над взаємодією мінометних батарей і піхоти. Під час таких навчань вдосконалюються як бійці, так і командири: оцінюючи обстановку, приймають рішення щодо максимально ефективного залучення певного підрозділу. Ми постійно рухаємось вперед і вже досягаємо рівня, коли можемо за артилерійської підтримки з допомогою піхоти і бронетехніки відбивати окуповані території».