Екологія: зберегти ініціативу

Екологічні негаразди мають планетарний масштаб. Тому не дивно, що до теми захисту довкілля звертаються найрізноманітніші сили: влада і опозиційні партії, традиційні релігійні організації, представники екстремістських політичних рухів. Хтось робить це щиро. Хтось — просто спекулює на проблемах.
Звернення до екологічних проблем стало візиткою багатьох сучасних ліваків. Але щирість і адекватність цього звернення викликають численні питання.
Наприклад, принципово негативне ставлення лівих до ядерної енергетики змушує запідозрити їх у праці на експортерів нафти. В усякому разі, така їхня позиція дуже непослідовна. Сама по собі ядерна енергетика не несе шкоди довкіллю. Навпаки, вона дозволяє суттєво зменшити використання вуглеводнів, і це позитивним чином впливає на екологічну ситуацію. Небезпеки пов'язані лише з халатністю у її використанні.
Ще одна риса, яка відштовхує — це перетворення ліваками екологічної проблематики на якийсь квазірелігійний культ. Найбільше ця риса притаманна екофемінізму.
В Україні експлуатація ліваками екологічних проблемам залишається маргінальним явищем. Зрештою, маргінальним явищем є самі ліваки Натомість націоналісти демонструють здоровий інтерес до захисту довкілля.
Можна сказати, що така ситуація виникла стихійно. Націоналісти в принципі схильні тримати руку на пульсі викликів, з якими зустрічаються місцеві громади чи країна в цілому. Тому цілком природним чином їм вдається ефективно підтримувати локальні екологічні протести і жваво реагувати на загрозливі для українського довкілля дії влади.
Водночас сучасний націоналістичний рух підходить до проблем екології зі все більш свідомою позицією. Тому можемо справедливо вважати, що націоналістам вдасться закріпити свою монополію у питаннях захисту довкілля, а після приходу до влади — провадити виважену і збалансовану політику, котра передасть нашим нащадкам більш здорове довкілля, аніж зараз.
Дмитро Сулима