08.08.2020, 02:38
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
20:19 08.10.2016

Інтермаріум і майбутнє Європи

(текст відеозвернення Райвіса Зелтітса, прес-секретаря «Національної Асоціації «Все для Латвії!»» (Nacionālā apvienība Visu Latvijai!), діяча Міністерства Культури Латвії)

В Європі відбуваються великі зміни. Помітно, що з часів війни в Україні, імміграційної кризи і Брекзиту розпочалася нова фаза. Що робити? Відповідь нашого міністерства закордонних справ лишається туманною, і з огляду на наші геополітичні інтереси наш основний курс дій не зрозумілий.

Просто задумайтесь про це – окрім пасивної реакції і прийняття усіх вимог Брюсселя, важко побачити якусь стратегію. Спершу в ході дебатів щодо закордонних справ у 2014 році – за два місяці до окупації Криму – МЗС забажав безвізового режиму між Росією та ЄС, а також розширення співпраці. Це сильно вдарило по багатьом бізнесменам. У 2015 році ніхто не передбачав великої імміграційної кризи й можливості мігрантських квот, хоча в Брюсселі багато про це говорили. Сьогодні на питання про майбутнє самого ЄС і наше ставлення до країн Вишеградської групи відповідають мовчанням.

Ми маємо визнати – Брекзит змінив усе назавжди. Для європейських федералістів це був величезний провал. Але ті, хто волів би бачити європейську федерацію замість національних держав, вважають це нагодою централізувати владу в Брюсселі ще більше. Це ставлення настільки обурило британців, що вони вирішили відділитися. Ви пам'ятаєте, що федералісти в Брюсселі не йшли ні на які компроміси з паном Кемероном; це, в поєднанні з імміграційною політикою пані Меркель визначило результат.

Країни Вишеградської групи – Польща Чехія Угорщина та Словаччина – опираються подальшим процесам федералізації. Не тому, що вони проти Європи, а навпаки – тому, що вони люблять Європу, вони бачать безвихідь і прагнуть їй запобігти. До кого ми пристанемо?

Мета федералістів у Брюсселі зрозуміла – не втрачати гарний шанс для ще сильнішої централізації, аж до створення [спільної] армії ЄС. Тих, хто чинитиме спротив, називатимуть екстремістами, популістами і навіть «путіністами». Країни Вишеграду хочуть зберегти Європейський Союз як союз співпраці між національними державами. З моменту Брекзиту рішучість обох сторін тільки зростає.

Вихід Великобританії змінив баланс сил у Європі. Але Німеччина чия політика відкритих дверей спричинила багато нещастя й заворушень, наразі користується ще більшим впливом. Також вона тяжіє до все відвертішої проросійської позиції – в новітній історії Німеччини для неї ніколи не було проблемою знайти спільну мову з Росією; це не було проблемою й для Франції. Все відбувається за принципом шахової дошки – опинившись між двома сильними течіями, третя сила прагне знайти точку опори: країни Центральної і Східної Європи співпрацюють для відстоювання власних інтересів, лідери цих країн проводять регулярні зустрічі, їхні дії узгоджені.
У міжвоєнний період лідер Польщі Юзеф Пілсудський поставив однією зі своїх головних цілей інтеграцію регіону між Балтійським і Чорним морями, тобто Міжмор'я Метою Міжмор'я було завадити двом жорнам – Німеччині й Росії – поставити під загрозу свободу нових європейських держав.
Суть Міжмор'я полягає у двох факторах: по-перше, в прагненні обмежити вплив Росії; по-друге, в реальній змозі обмежити цей вплив, якщо країни діють спільно. Ось чому Росія завжди намагалася зруйнувати такий союз і нападати на держави одна за одною – спершу на Україну, потім Польщу, потім країни Балтії.

Лідер визвольної війни, генерал Петеріс (Петро) Радзінь [серед іншого, воював у лавах армії гетьмана Скоропадського та УНР. – прим. перекладача] також це усвідомлював.

Він писав: «Союз Балтійських країн може стати дуже сильним чинником; саме тому Радянська Росія теж приділяє велику увагу ідеї такого союзу. Вона витрачає всі свої ресурси й сили, щоб розвалити такий союз, аби Радянській Росії в майбутньому не довелося воювати на суцільному фронті від Північного океану до річки Дністер».

«Кожен національно свідомий громадянин Балтії має бути певен того, що інтереси наших держав тісно пов'язані між собою – що ворог однієї держави ставить під загрозу й інші держави; якщо одна із них втрачає незалежність, то всі вони втрачають свою незалежність».

«Якщо країни Балтії залишаться в тісному союзі, найважливішу роль у посиленні цих країн зіграє Україна якщо вона відокремиться від Росії і приєднається до союзу балтійських держав, то об'єднаної сили вистачить для самодостатньої оборони. Отже, можна сказати, що доля України вирішить і долю країн Балтії».

І сьогодні також – доля України вирішить нашу долю.
Польща і Україна є ядром Інтермаріуму. Обидві держави мають більш ніж 80 мільйонів населення, що робить їх значною протидією. Далі, є держави Вишеградської групи, які вже працюють у рамках ЄС. Крім того, ці країни є голосом розуму в Європі щодо питань міграції, ідентичності і сімейних цінностей.

Як вчинять країни Балтії? Єврофедералісти не підтримують ідею вступу України до ЄС – держави, яка здійснила революцію і проливала кров в ім'я Європи. Ми маємо допомогти Україні, тому що це морально і відповідає інтересам кожного з нас. Також ми маємо допомогти державам Вишеграду, адже вони обстоюють такий Євросоюз в якому поважається національна ідентичність.

Ми не повинні сліпо йти стопами федералістів у Брюсселі, тому що ми самі є європейцями, не меншими за тих, що у Брюсселі. І ми здатні створити Європу майбутнього.
Ми не хочемо ні Вавилонську вежу, ні веж Кремля – ​​ми просто хочемо бути й лишатися латишами! Ось чому ми повинні зоставатися в Європі, аби змінити її.

Захід переживає кризу, підвалини Заходу в небезпеці – імміграційна проблема, тероризм і Брекзит є тільки зовнішніми проявами. Ця криза має бути вирішена, і ми покликані зіграти в цьому власну роль. Союзу необхідні реформи та зміни – бо немає вороття назад, до попереднього порядку.
Поміркований націоналізм і сучасний консерватизм можуть стати виходом!

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio