21.09.2019, 16:25
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
10:13 07.06.2019

Мирні ініціативи української влади – чергова загроза національній безпеці України

Бажання Президента Зеленського та його команди за будь-яку ціну досягти миру та стабільності ситуації на сході нашої держави може коштувати нам нових втрат території та людського життя.

Підтвердженням тому є позиція, яку зайняла українська делегація на зустрічі Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі, що відбулася 5 червня у Мінську.

При цьому оцінки Леоніда Кучми щодо її “конструктивних” результатів можна порівняти лише із заявою на той час керівника “Нафтогазу” Олега Дубини про “перемогу” України з підписанням 19 січня 2009 року газових домовленостей із РФ Про ціну цих домовленостей та їхні кабальні наслідки для економіки нашої держави відомо всім.

Ось і зараз, коли Кучма так сміливо заявляє про “прорив” у переговорному процесі, не потрібно очікувати покращення ситуації на Донбасі, особливо припинення обстрілів наших позицій, населених пунктів та мирного населення зі сторони російських окупаційних військ. Свідченням тому є гіркий досвід, який отримала Україна під час попередніх т.зв. мирних домовленостей. За всі п'ять років війни Росія жодного разу не дотрималася ініційованих українською стороною умов припинення вогню, а навпаки всіляко використовувала їх для захоплення нових територій Донецької й Луганської областей.

Тому перед тим, як їхати на будь-які переговори з РФ українським чиновникам потрібно було згадати слова Гетьмана Павла Полуботка про дружбу з москалями, де він наголосив: “Якби міг, написав би молитву і змусив вивчити її всіх наших дітей: ніколи, ні за якого випадку не вірте москалеві. Хто повірить, вже тільки тим занапащає Україну. Москаль перехитрує обов’язково, й одурить, і уярмить. То його життя, його сутність. Тим він і дужий – підступністю та нещадністю. По всіх наших кордонах мусять стояти залізні стовпи з написом: “Не вірте москалеві”.

Доречно тут було б згадати й про таку гостру потребу як офіційне визнання т.зв. “Л ДНР терористичними. Такий крок України перетворив би РФ на спонсора тероризму і суттєво посилив тиск на неї зі сторони міжнародної спільноти. За такої ситуації офіційний Кремль змушений був би грати за правилами, що диктує йому Україна та Захід

Під час зустрічей в норманському форматі не завадило б нагадати росіянам про їхній досвід війни в Чечні протягом 1994 –1996 та 1999 – 2009 роках. Особливу увагу звернути на ставлення Кремля до питань переговорів та визнання керівництва Чеченської Республіки Ічкерія, а також введення на територію Чечні миротворчих сил ООН Спитати в очільників Кремля про тогочасних терористів, а сьогодні таких героїв Росії як Кадиров і його поплічники.

Невже ж після 5 років війни з Росією незрозумілим є те, що для Кремля українські заручники, політв'язні та полонені – це “козир” у його грі проти світової спільноти. Крім того, це “об'єднувальна ланка” російського суспільства довкола штучно створеної російською владою загрози Росії від “західного імперіалізму”. А наявність у тюрмах РФ українських патріотів і є для Кремля тим об'єднавчим чинником у війні з Україною та реалізації імперської політики Путіна.

Саме тому Україні потрібна перемога над російським агресором, відновлення її територіальної цілісності та економічне відродження після довгих років війни з РФ а не пусті балачки і трата на них значних державних коштів.

Одним з механізмів впливу на РФ є активізація дій ООС та Збройних Сил України в цілому, спрямованих на знищення терористичного угруповання ЗС РФ на Донбасі, та як наслідок – створення резерву уцілілих терористів для подальшого їх обміну на українських патріотів, які незаконно утримуються в РФ

Лише масові втрати росіян на Донбасі змусять російське суспільство повстати проти терористичної політики Путіна стосовно України, покажуть правдиве ставлення нового “імператора” до власного народу.

Наші рішучі й сміливі дії мають бути чітким сигналом для інших та тими межами, в яких ми готові розв'язувати безпекові проблеми в ході діалогу на міжнародному рівні. Такий підхід буде можливий лише у тому випадку, коли вирішення будь-яких зовнішніх безпекових проблем буде чітко корелюватися з радикальними діями всередині держави. Ці дії мають бути спрямованими на згуртування суспільства довкола ідеї повного переформатування української держави, жорсткого викорінення всіх руйнівних суспільних явищ.

Втім для успішної реалізації цих намірів нам, насамперед, потрібна довіра суспільства до української влади, якої на сьогодні на превеликий жаль немає. Оскільки пріоритетом діяльності українських керманичів залишається їхнє особисте збагачення і замилювання очей народу нікому невидимими й незнаними “перемогами”.

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio