Нові засоби боротьби проти консервативних цінностей?
За останні декілька років можна було неодноразово бачити, як псевдоконсервативний образ Росії використовується для просування в Україні ультраліберальних ідей. Про це вже неодноразово писали різні автори.
Схоже, тепер подібна доля чекає Польщу. А це досить прикро. Якщо у випадку Росії нас ще чекає тривале протистояння, то щодо Польщі існують колосальні можливості стратегічної співпраці.
Формуванню в Україні антипольських настроїв сприяють протиріччя у розумінні історії. Камінь цих протиріч ще довго лежатиме на дорозі українсько-польської співпраці. Хоч дорога досить широка, і камінь з легкістю можна обходити, концентруючись на спільному будуванні майбутнього, в обох країнах вистачає людей, яким подобається спотикатися об цей камінь.
Найсумніше у цій ситуації те, що до “спотикань” в Україні причетні сили, які надзвичайно далекі від націоналістичної ідеології. Ці сили не лише нагнітають відчуття “нездоланного конфлікту”, але й вдаються до низки спекуляцій.
Тепер будь-які дії польської влади по наведенню ладу у власній країні чи просто стихійні процеси у польському суспільстві можуть використовуватися в Україні для антиреклами консерватизму. Байдуже, про що йдеться — про згортання масштабів діяльності руху ЛГБТ посилення впливу релігії чи заходи, спрямовані на підтримку сім'ї.
На відміну від карикатурного “консерватизму” у Росії, у Польщі дійсно спостерігаються деякі процеси оздоровлення суспільства. Та це не заважає вітчизняним адептам агресивного лібералізму вдаватися до безпідставних спекуляцій. Як то кажуть, криза жанру.
Петро Климчук
Оцініть статтю
