20.10.2020, 03:07
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
15:00 28.01.2016

Політична смерть ЄС і шанс для України

Політична смерть ЄС і шанс для України

Популярний серед українських та європейських правих євроскептицизм поступово перекочовує в ті кола, де люди традиційно протиставляли себе націоналістичному світогляду й активно відстоювали ідею європейської інтеграції України.  

На початку Зимової Революції настрої людей були націлені винятково на підписання асоціації з ЄС і подальшу інтеграцію України в його структури, тільки націоналістичні сили у відкритому листі проголосили, що виходять на Майдан, щоб боротись проти злочинного режиму Януковича і визволити своїх побратимів з ув’язнення.  

За планом чинної влади, все мало бути мирно, причому вони не зрікались свого мирного плану навіть після того, як десятки людей беркут у прямому сенсі втоптував у асфальт. Саме тоді на вулицях з’явились ті, хто й близько не збирався вдаватись до стратегії ненасильницького опору й апелювати до людяності виродків, які розуміють лише мову насильства.  

Тоді, вже незважаючи на казки про провокаторів, починають формувати бойові загони для протистояння «мусорському» апарату. В цей час заклики до ЄС допомогти все ще лунали, проте їх можна прирівняти до голосу волаючого в пустелі. Всі єврокомісари, що відвідували Україну в ті дні, бачили відео, де беркут б’є протестувальників, бачили тіла перших убитих і чули крики людей про допомогу, та все одно продовжували говорити про свою глибоку стурбованість і закликали припинити насильство.   Ідеологію ненасильницького опору нам пропагували й під час анексії Криму та написання текстів мінських домовленостей. Не варто дивуватись Заходу, так склалось історично, що поняття честі і виконання міжнародних домовленостей там давно замінились економічними інтересами мультинаціональних корпорацій, а суспільство, виховане в тепличних умовах, вже давно не знало жаху війни, продажності чиновників та ударів кийками, якими тебе щедро пригощає «мусор» у непрасованій сорочці, з дибілкуватим виразом обличчя та запахом поту в перемішку із запахом тютюну.   

Залишає бажати кращого й надія на більшість європейських правих, що годуються з руки Кремля. Вони виражають свою повну неспроможність у боротьбі з іммігрантською кризою, відкидаючи наше бажання стати їхніми союзниками у боротьбі, яка, якщо не зараз, то точно торкнеться нас у найближчому майбутньому.  

Тому всі події, які відбуваються зараз у Європі, частково нам на руку, адже дозволяють побачити, хто друг, а хто ворог. Так чи інакше, вся надія Європи на Схід, бо Захід рано чи пізно паде в силу своєї сліпоти та недалекоглядності. Ті, кому плювати на збереження своєї ідентичності, зникнуть, захищаючи свої жалюгідні переконання, і служитимуть халіфам Єврабії; адекватні європейці приєднаються до визвольної боротьби-Реконкісти, очолюваної націоналістичним Сходом.  

Західна Європа гине під натиском іммігрантських орд, Франція вже навряд буде французькою, а весь ЄС посиплеться, як картковий будиночок, перевантажений щораз більшими видатками на забезпечення соціальних виплат  «біженцям». Це створює політичну можливість для Сходу нарешті звільнитись від диктату демолібералізму і втілити ідею Балто-Чорноморської Унії, набагато ближчої нам як в геополітичному, так і світоглядному контексті. Ті, хто дорожить своїми цінностями і європейською спадщиною, приєднаються до нас, хто ж продаватиметься за короткотермінові привілеї і не зможе переступити через примітивний шовінізм, заплатить криваву ціну за свою недалекоглядність.   Революція Гідності змила весь грим з ЄС як зі структури, на яку ще вчора українці покладали великі надії. Вже досить оглядатися на думку тих, хто чужий нам за світоглядом. Безперечно, потрібно  прислухатись до порад, але якщо весь час жити за чужими порадами, то можна не помітити, як проживаєш чуже життя.   

Добігши до фінішу, ми зрозуміли, що весь час бігли не в ту сторону, вічно покладались на когось, не усвідомлюючи, що ніхто не збудує нам кращої держави, окрім нас самих. Настав час жити згідно зі своєю правдою, незалежно від того, подобається вона комусь чи ні. За це право люди віддавали життя на Майдані, за це право віддають своє життя хлопці на Сході, і зрадити їх ми не маємо права, адже принесена жертва зобов’язує до відповідальності тих, заради кого вона була зроблена.

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio