Полювання на майбутнє
Потроху наближається весна 2017 року, час коли українські фермери починають сіяти. Але, нажаль, цього року частина з них, а саме дрібні фермери, можуть цього так і не зробити. Провиною цьому стане податкова реформа 2015 року, котра зараз поступово входить в силу.
Як стверджують самі малі фермери, ця реформа переводить їх на загальну систему оподаткування, що створює суттєві перепони для нормальної діяльності.
«Ми дрібні фермери, нам ніхто не повертає НДС, а тому з нами не хочуть працювати напряму, доводиться шукати посередників. І якщо раніше ми могли працювати з ними на рівних умовах, то нині всі козирі на руках у них. Ще якось за рахунок «чорного налу» та «обхідних шляхів» виходить викручуватися, але з переводом на єдину систему оподаткування навіть це не буде нас рятувати», - заявив один з фермерів Херсонщини.
«Насправді ситуація ще гірша, бо нам досі не прислали пояснень та інструкцій до цих змін, - дав коментар представник податкової, - і тепер що ми, що фермери, сидимо на голках, бо якщо ці інструкції прийдуть безпосередньо перед посівними, то це буде хаос!»
З огляду на наявну інформацію та почуте природньо виникає запитання. Чого хоче досягти держава такими діями? Адже навряд чи вдасться наповнити бюджет грошима фермерів, котрі почнуть масово покидати цю справу просто через те, що навіть не зможуть перекрити витрати на закупівлю насіння та палива для техніки.
Найцікавіше, що ця реформа жодним чином не створює незручності великим агрохолдингам. Навіть навпаки, в нових умовах малі фермери аби вижити будуть вимушені співпрацювати з ними аби під їх парасолькою отримувати хоч якісь прибутки. Однак навряд фермери зможуть довго існувати в подібних умовах.
В цих умовах уряд показує свою брехливість, бо однією з заяв уряду були слова про підтримку «малих та середніх господарств», та некомпетентність. Увесь економічно розвинутий світ робить ставку саме на фермерські господарства малого та середнього масштабу. Подібним успішним прикладом є Франція Канада чи США
Окремо хочеться зупинитися на США У США 96% фермерських господарств, які займаються рослинництвом — це сімейний бізнес який приносить 87% від загальної вартості американського врожаю.
Розумна система стимуляції та підтримки фермерів породила ситуацію коли один фермер годує 75 осіб. Завдяки щедрості природи і умілому використанню техніки, добрив і хімікатів, американський фермер практично не має собі рівних у виробництві рясної і дешевої продукції. На частку США приходиться половина світового виробництва бобів сої і кукурудзи і від 10 до 25 відсотків бавовни, пшениці, тютюну і рослинних олій.
Нажаль, з нинішніми підходами українського уряду, подібних слів про українських аграріїв доведеться чекати ще дуже довго.
Деус
Оцініть статтю
