28.11.2020, 09:51
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
16:46 18.03.2020

ПОСТКОРОНАВІРУС: що буде після пандемії

Режим повного карантину. Майже місяць не працюватимуть держустанови й транспорт. За вихід на роботу багато кому відтепер загрожує штраф. Таке відбувається вперше на нашій пам’яті. Страх, нерозуміння й обурення зливаються у єдиний потік відчуттів, перетворюючись у повальну паніку. ЗМІ явно не розуміючи свого впливу на суспільство і відповідальності перед ним, цю паніку лише поширюють. І кожен з нас, оглядаючи в супермаркетах порожні полиці в місцях, де нещодавно лежали крупи, сіль і туалетний папір, несвідомо ловить себе на думці «може це все-таки обґрунтовано?».

Але паніка не може бути обґрунтованою в принципі. Навіть коли загроза дійсно істотна, впадати в цей стан безглуздо. Краще детальніше проаналізувати ситуацію і зробити висновки, які, на відміну від паніки, обґрунтованими бути повинні.

Немає сенсу знову заглиблюватися у природу коронавірусу. На відміну від більшості політологів, я усвідомлюю власну поверховість в темі і вважаю за потрібне говорити лише про те, у чому я справді компетентний. Отже, окреслю в загальних рисах до чого може призвести пандемія у розрізі історичному. Спробую спрогнозувати до чого все це може призвести не тут і зараз, а всюди і завтра.


СТАТИСТИКА

Станом на 12:00 18.03.2020 р. захворювання на COVID-19 зафіксовано у 164 країнах. Ключові показники, на які варто зважати, це:

1) Рівень розповсюдження (географія, чисельність і швидкість)

2) Рівень летальності (в т.ч. і зважаючи на віковий показник).





Якщо говорити про швидкість розповсюдження, то протягом 3-х місяців поточного року ситуація така:





Рівень летальності варіюється між 4% і 8% (летальність буває поточна й умовна, тож спосіб підрахунку не один). Це достатньо високий показник, хоча він і нижчий, ніж в атипової пневмонії, яку людство вже умовно подолало. Всередині показника летальності є ще дещо, що потребує додаткової уваги. Мова йде про віковий показник летальності.





ПРОГНОЗИ

Пандемія справді має загрозливі масштаби і не стільки через рівень смертності, скільки через швидкість і обсяги розповсюдження, а також вплив на свідомість мас. Головною групою ризику є люди поважного віку. Саме відштовхуючись від цих висновків і варто робити будь-які прогнози.

COVID-19 вже посіяв глобальну паніку і обвалив всі можливі економічні показники. Виходячи з цього, варто чекати світової економічної кризи у масштабах, яких раніше не було. На це вплине багато факторів – закриття транспортних коридорів, масовий психоз у населення, обвал цін на нафту, нестабільність в китайській економіці (яка вже давно є одним зі стовпів економіки світової) і багато іншого. Світова рецесія досить швидко може перетворитися у світову економічну депресію. Коротко кажучи, в економічній сфері світ чекає катастрофа Це здається наразі розуміють вже всі. Але в цьому є один нюанс, на який в Україні, на жаль, мало хто звертає увагу. Країни зі слабкою економікою для глобальних економічних ударів є більш вразливими, ніж економічно потужні держави. Отже, світовий економічний удар в нашій країні відчується сильніше, ніж будь-де.

Другий важливий аспект, на який мало хто звертає увагу, – це глобальний демографічний удар, який неодмінно спричинить серйозний геополітичний злам. Значна частина старших людей може банально не пережити пандемію. Отже, варто очікувати демографічних змін світового масштабу. Країни, які мають значну кількість людей похилого віку, зміняться. Передусім це стосуватиметься країн Європи і Японії. І якщо у Японії просто з’являється шанс на переродження, то в країнах ЄС буде дещо небачене.

Серед європейських виборців критично зросте відсоток молоді. А в найбільших країнах Європи молодь – це значною мірою люди неєвропейського походження, а в багатьох випадках – люди відверто неєвропейської культури. Отже, коронавірус цілком може принести смерть тій Європі, яку ми знаємо. Тут вже мова не тільки про Стару Європу, яку ми пам’ятаємо з історії, але й про цілком сучасний Євросоюз За кілька років ми можемо отримати пост’європейський ЄС. Принаймні у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії і країнах Скандинавії такі процеси будуть цілком закономірні. Коронавірус їх просто неймовірно пришвидшить.

Сусідній РФ такі тенденції також загрожують. Радянських пенсіонерів-виборців цілком може замінити молодий електорат, вихований у мусульманських родинах. І тоді ідея про Кадирова як наступника Путіна перестає виглядати малоймовірною. Тут питання не в персоналіях, а в принципі.

Ще одна загроза, яка очікує світ – це крах геронтократії. COVID-19 розрізняє за віком, але не розрізняє за титулами. Значна частина сучасних світових лідерів – люди поважного не тільки статусу, але й віку. Хвороба цілком може вивести з ладу ключових людей у багатьох державах. І мова тут не тільки про можливість раптової смерті Трампа чи Путіна. Хворі на коронавірус іранські міністри і парламентарі суттєво впливають на геополітичні спроможності своєї країни. Зважаючи на вирішальну роль особистості в історії, ми часто згадуємо про видатних діячів, але забуваємо про їхні команди. Якщо пандемія вдарить по політичних командах, то це може суттєво вплинути на світову політику.

ВИСНОВКИ

Отже, світ чекають глобальні зміни. Цілком можливо, що з коронавірусом відходить в минуле ціла історична епоха. Останніми днями в соцмережах неодноразово з’являлося «скоро вимруть виборці-пенсіонери і настане наш час». Так, старий електорат (якого в нашій країни понад 60%) цілком може вимерти, але це не означає, що країну нове покоління отримає у спадок просто так. Ми отримаємо повний політичний і економічний колапс, який COVID-19 гіпертрофує. Ми отримаємо державний механізм, який доведеться перебудовувати з нуля.

До того ж новому поколінню доведеться виборювати своє місце під сонцем у нових світових лідерів. У країн, в яких сьогодні є технологічний потенціал і переважає молодь. Це буде світ без Старої Європи, але з Новою Азією і оновленою Латинською Америкою. Світ у якому вижити нам буде складно.

Отже, до життя у новій реальності варто підготуватися. Для життя у світі посткоронавірусу нам потрібно переродитися й серйозно зміцніти. Необхідно на руїнах старої держави побудувати нову країну. Створити новітню систему взаємозахисту і взаємодопомоги. Волонтерський рух. Як на Майдані. Як на Війні. Допомагати своїм. І почати варто зі своїх старих. До людей похилого віку варто відчути емпатію, а не зневагу. Не глобальне (загальнолюдське), а природно-групове (загальнонаціональне) співчуття має перетворитися у співвідчуття. Адже лише коли покоління майбутнього і минулого відчувають єдність, ми є Нацією. А в історичній перспективі виживають не окремі люди, лише Нації.

Микола Кравченко

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio