Російське обличчя української політики

Ні для кого з українців не секрет, хто такий Віктор Медведчук і чим є його проект Український вибір . Як відомо, Медведчук є членом підгрупи з гуманітарних питань у Мінських перемовин, де бере участь у переговорах щодо обміну полоненими. Попри те, що ця людина дотримувалася і дотримується відверто антиукраїнських поглядів, та на додачу до всього перебуває у тісному контакті з президентом ворожої нам держави, він продовжує займатися питаннями, які напряму зачіпають інтереси України. Щоправда, незрозуміло, чому керівництво нашої держави узагалі дає право людям на кшталт Медведчука вирішувати життєво важливі для країни питання. Та й СБУ як ми бачимо, ані до його діяльності, ані до його постійних поїздок до Москви питань немає.
Власне, саме вчорашній візит Віктора Медведчука до РФ та записаного там відео, де він розмовляє із Володимиром Путіним та патріархом Кирилом і є причиною написання цієї статті. Адже все, що було вчора сказано, виглядало як дешева вистава, де один актор намагався показати свою турботу за долю України, а два інших – чи то продемонструвати великодушність "русского народа", чи то вкотре вдати, що маріонетки ЛНР і ДНР насправді приймають рішення самостійно, а все, що вони можуть – в телефонному режимі ввічливо «попросити» про виконання якоїсь умови. Погана гра всіх трьох акторів особливо підкреслює цинізм ситуації: патріарх "всея Руси" розповідає про те, як РПЦ хвилюється через війну на Сході України, абсолютно забуваючи про те, як сама його церква підтримувала проросійських сепаратистів, іменем Христа закликаючи убивати українців; головний винуватець війни на Донбасі, який визнав присутність військ РФ на теренах нашої держави та який розпалив міждержавний конфлікт тепер розповідає про те, наскільки важливою для нього є українська проблема, і як він готовий вплинути на її вирішення "в інтересах українського народу". Що й казати про Медведчука, політична сила якого фактично виступала лобістом й адвокатом російської окупації, що принесла війну і страждання сотням тисяч українців.
Зрозуміло, що очільник "Українського вибору" приїздив до Російської Федерації не лише для обговорення питання полонених. Це всього лише спосіб збурити інформаційний простір. Питання в тому, чому саме такі люди продовжують займатися міжнародними справами від імені України та чому це не цікавить відповідні органи. Не дивно, що нинішню так звану "українську владу" не поважають ані самі українці, ані іноземні партнери. Тому що тих, об кого можна витирати ноги, не поважає ніхто. І саме від українців залежить, чи будуть в українській політиці представлені відверті симпатики Кремля, чи такі політики зникнуть із нашого політичного обрію.