Сьогодні Грузія, завтра Україна, а хто наступний?
Першого серпня 2008-го року у Грузії розпочались перші проросійські сепаратистські виступи у Абхазії і Південній Осетії, що згодом переросли у військове протистояння з прямою участю Росії. Не будемо переказувати всієї історії конфлікту, проте глянемо на почерк і явний символізм для України, адже ще тоді нас попереджали, проте всім було легше брехати самому собі і говорити, що Росія наш брат.
Як і в Україні, в російсько-грузинському конфлікті брали участь заїжджі терористи, а РФ активно роздавала свої паспорти. Як і в Україні, маріонеткові республіки теж виступали проти політичного курсу Грузії, який, як не парадоксально, але теж не подобався РФ
08.08.08 Росія розпочала своє вторгнення, перед тим засудивши ще грузинську АТО в той час як Захід закликав до одностороннього припинення вогню. Варто було очікувати, що нічого кращого за капітуляцію західні політики не здатні запропонувати.
Один із ключових учасників переговорів, тодішній президент Ніколя Саркозі запропонував свій план:
1.Остаточно припинити всі бойові дії;
2.Забезпечити вільний доступ гуманітарної допомоги;
3.Повернути збройні сили Грузії в постійні місця дислокації;
4.Повернути збройні сили РФ на лінію, що передувала початку бойових дій, а до створення міжнародних механізмів, прийняття російськими миротворцями додаткових заходів безпеки;
5.Розпочати міжнародне обговорення питання майбутнього статусу Південної Осетії й Абхазії, а також шляхів забезпечення їхньої безпеки;
Згодом цей план отримав назву «План Саркозі», що означало поразку Грузії. Тоді польський президент Лех Качинський сказав: «Добре знаємо, що сьогодні Грузія завтра Україна потім країни Балтики, а далі можливо черга дійде до моєї країни – Польщі».
У грузинів був «план Саркозі», у нас був «план Мореля». Вчора була Грузія сьогодні жертвою Москви стала Україна хто ж наступний?
Оцініть статтю
