07.12.2021, 04:58
Світ Україна Війна Новини Азову Відео Заходи ЦК Азов Про Азов ЗМІ про нас Національний корпус Статті
Архів
20:05 07.05.2017

«Тріскові війни»: як відстояти національний інтерес

Чи може маленька країна, що не має навіть регулярних збройних сил, успішно захистити свої інтереси у суперечці із багатомільйонною ядерною державою? Риторичне питання. Можливість ствердної/позитивної відповіді на нього дає нам історія риболовного («тріскового») протистояння між Ісландією і Великою Британією впродовж 1950-х – 1970-х років.

Ісландія залежить від рибальства та пов’язаних із ним галузей як жодна інша держава світу. Ця країна має обмаль природних ресурсів: тут немає нафти, газу, вугілля і навіть звичного для решти скандинавів лісу. Сільськогосподарський потенціал цієї землі, 11% території якої вкрито льодовиками, також вельми обмежений. Переважно саме риба та рибопродукти йдуть на експорт (у період від 1881 по 1976 рр. – 89,71% його загального обсягу).

Відтак, наявність рибних запасів є питанням соціально-економічного виживання країни. Для їхнього поповнення ісландці вже у 1952 р. заборонили іноземцям виловлювати рибу на відстані менше 4 миль від своїх берегів (замість колишніх 3-х). Це рішення вдарило насамперед по інтересах Британії, судна якої активно займалися рибним промислом біля берегів «острова вулканів». Британці оскаржили заборону в суді ООН а до його вердикту, своєю чергою, припинили імпортувати рибу з Ісландії. Проте нащадки вікінгів швидко переорієнтувалися на США та СРСР – і головні противники в Холодній війні почали буквально наввипередки скуповувати «ісландське золото», намагаючись посилити свої впливи у цій ключовій північноатлантичній країні. Збитки від британських санкцій було зведено нанівець. Лондон мусив визнати ісландську 4-мильну зону.

Натхненні успіхом, ісландці 1958-го р. наважилися розширити свою виключну риболовну акваторію до 12 миль навколо берегів острова. Лондон відповів «нахабам» відправкою до щойно проголошених ісландськими вод військових кораблів, які мали охороняти британських рибалок. З’єднанню Королівського ВМФ з близько півсотні бойових одиниць протистояло сім патрульних катерів скандинавів. Ісландці завзято пильнували свої нові морські кордони, зростало число небезпечних інцидентів із британськими конвоями. Але, певна річ, сили були нерівними. В цих умовах Рейк’явік вдався до дипломатичного тиску – уряд острівної країни пригрозив вийти з НАТО й «попросити» зі своєї території американські війська. В підсумку, під загрозою геополітичного казуса США змусили Британію визнати ісландські зазіхання. Британські рибалки отримали лише право на обмежений промисел у межах зовнішніх 6-ти миль із 12-ти заявлених ісландцями.

Однак рибні ресурси невпинно скорочувалися і в межах 12-ти миль. У вересні 1972 р. уряд Ісландії для збереження запасів риби розширив виключну економічну зону країни до 50 миль. Цього разу тактика берегової охорони була іншою: замість того, щоби затримувати британські траулери і випроваджувати їх, ісландці обрізали троси риболовецьких тралів спеціальними різаками. Терпець британців, зрештою, увірвався і в травні 1973-го вони знову спрямували до берегів Ісландії кораблі ВМФ. Натомість в уряді скандинавської держави знову пролунали заяви про можливість виходу зі складу НАТО – адже альянс, мовляв, не спроможний вирішити внутрішні суперечки й захистити інтереси своїх членів. Велися навіть напівофіційні розмови про необхідність тіснішої співпраці в усіх галузях із СРСР... «Розрулювати» ситуацію до Рейк’явіка прибув особисто генсек НАТО Британські кораблі були відкликані з ісландських вод, Лондон визнав нову ісландську акваторію, в межах якої отримав на два роки суворо обмежену рибну квоту. Ісландія домоглася свого.

Однак, конфлікт не було вичерпано і зіткнення між британськими рибалками й ісландськими патрульними продовжували траплятися. А по завершенні дворічного «перемир’я» в листопаді 1975 р., коли скандинави оголосили своєю вже 200-мильну прибережну смугу, настало чергове згострення – «Третя тріскова війна». Вона виявилася жорсткішою за попередні – погоні, обстріли, доходило ледь не до абордажних сутичок (усього зафіксовано 55 зіткнень). Задіяна для охорони рибалок ескадра фрегатів Королівських ВМС виглядала справжньою армадою супроти скромної патрульної флотилії «вікінгів»... Ісландія навіть розірвала дипломатичні відносини з Великою Британією – на війні як на війні. Але головне – ісландці пригрозили закрити американську базу в Кеблавіку, що була стратегічно важливою ланкою оборонної системи НАТО у Північній Атлантиці. Британії не залишалося нічого, крім як вкотре визнати зазіхання Рейк’явіка, задовольнившись на цей раз лише піврічним дозволом на промисел і неконкретизованою можливістю допуску британських промисловиків до нових 200-мильних морських кордонів північної країни в подальшому. Перемога знову залишилася за Ісландією...

Лише кількаріч потому Британія зуміла відновити своє похитнуте реноме перемогою над Аргентиною у Фолклендській війні на іншому кінці Атлантики.

«Тріскові війни» Ісландії – хрестоматійний приклад того, як невелика і слабка у військовому плані країна може успішно протистояти ядерній державі завдяки незламній політичній волі та вмінню використовувати міжнародну ситуацію на свою користь.

Як тут не згадати, що історія сучасних територіальних втрат України розпочалася саме з фактично програної в суді ООН частини акваторії Чорного моря – і лише потім були Крим і Донбас

Петро Вознюк

Теги
Персона
Андрій Білецький Барак Обама Батя Денис Поліщук Джон Керрі Едуард Юрченко Ігор Олегович Кадиров Клименко Ленін Ляшко Меркель Олег Петренко Олександр Маслак Порошенко Пушилін Путін Савченко Шеремет Станіслав Краснов Стрєлков Владислав Сурков Захарченко
Тематичні
архітектура біженці брати наши менші депутати фемінізм Іду на Ви книги культура метро мусульмани Наука прогрес Річниця звільнення Маріуполя самосуд совок турнір Вибори
АТО
АТО ДНР фронт ЛДНР ЛНР Окупація сепаратизм спецназ Світлодарська дуга тероризм
Геотеги
Нідерланди Австрія Білорусь Британія Данія Фінляндія Франція Француз Голандія Італія Канада Казахстан Молдова Москва Німеччина Париж Польща РФ Росія Швеція Швейцарія США Стамбул Туреччина Україна Європа Євросоюз
Організація
підсумки року Айдар Азов беркут ЦК Азов Джура ІДІЛ КМДА ЛГБТ НАТО ОБСЄ ООН ОПЕК ПАРЭ Північний Корпус Полк АЗОВ СБУ Східний Корпус Табір Азовець Український вибір ЮНЕСКО ЗСУ
Спорт
футбол Сильна Nація
Україна
Авдіївка Бахмут Бердянськ Черкассы Чернігів Чернівці Дніпро Донбас Донецьк Харків Херсон Хортиця Івано Франківськ Київ Київщина Коблево Конотоп Краматорськ Кременчуг Крим Львів Макіївка Мар'янка Маріуполь Мелітополь Миколаїв Одеса Полтава Рівне Широкине Слов'янськ Вінниця Закарпаття Запоріжжя
Загиблі бійці
Амброс Береза Cіф Дюс Ратібор Світляк
ЗМІ
A-Radio