Витоки червоного терору
Історія – як енергія. Вона не з’являється нізвідки та не зникає у пустоту. Її лінія плавно рухається по спіралі, тому кажуть, що історія має властивість повторюватися. З огляду на останні події, до прикладу, підписання у РФ так званого «пакету Ярової», здається очевидним, що гідра, похована під уламками Радянського Союзу, знову підіймається, розповсюджуючи свою отруту. Варто повернутися на сто років назад і згадати, яким чином та гідра погубила мільйони невинних життів. Маємо відповідальний обов’язок – подолати її, як це зробив мужній Геракл, не допустити повернення тих буремних жахливих часів. Полк АЗОВ має честь брати безпосередню участь у боротьбі проти необільшовицького монстра.
Руки «червоних» катів були у крові з першого ж дня їх приходу до влади. Ленін і керівництво комуністичної партії виступали проти м'якотілості у відповідях на дії контрреволюціонерів, заохочуючи масовий терор, названий «цілком правильною революційною ініціативою мас». З трибун постійно звучали огидні заклики арештовувати та страчувати якомога більше людей, незважаючи на презумпцію невинності. Тиранія завжди страждає параноєю, особливо коли її фундаментом є одна лише нагайка.
Першим каральним органом була Всеросійська Надзвичайна Комісія (ВЧК), створена 7 (20) грудня 1917 р. та очолювана Ф. Дзержинським. Вона контролювала абсолютно всіх і все, мала карт-бланш на будь-які дії. ВЧК спочатку створювалася не як орган державної безпеки, а як орган для придушення політичних супротивників більшовицької партії. Ця особливість - політичний і репресивний характер створюваної спецслужби - збереглася до кінця радянської епохи.
Наступного разу читайте: ГУЛАГ – ІСТОРІЯ ВТРАЧЕНОГО ПОКОЛІННЯ
Оцініть статтю
